Протягом 2016 року контролюючими органами були розроблені документи, зокрема Методрекомендації № 16872 і Рекомендації № 33787, що передбачають практичні дії щодо встановлення нереальності проведення господарських операцій суб'єктами господарювання (далі – СГ). Логіка контролерів така: якщо операція має вигляд нереальної, то первинний документ, яким би формально ідеальним він не був, не може підтвердити факт її здійснення. Ось чому податківцям рекомендується аналізувати обставини, при яких проводилися господарські операції, шукати всілякі нестикування й невідповідності, що виникають у господарській діяльності СГ.

Коли операцію, оформлену ідеальними документами, можуть вважати нереальною

Операції з товарами
Для формування доказової бази про документально оформлені, але такі, що не проводилися по факту (нереальні) госпоперації контролюючі органи використовують таке поняття, як законне введення товару в оборот (легальне ввезення по імпорту або легальне, задеклароване виробництво на території України). Нереальним визнається постачання товарів унаслідок порушення митних правил (при імпорті) або отримання продукції від неврахованого (нелегального) виробництва.
Джерелами інформації можуть служити будь-які відкриті джерела, зокрема сайт підприємства виробника (продавця), дані статистичних звітів, показники яких пов'язані з конкретними госпопераціями, дані фінзвітності. Зокрема, аналізуються дані з ЄДР про види економічної діяльності, потім про наявність матеріально-технічної та технологічної можливості виробляти продукцію, а також перевозити, зберігати, завантажувати її в обмежені проміжки часу.
Звернуть увагу і на підпис у первинному документі. Документ може бути підписаний особою, яка не має таких повноважень. Графологічна експертиза може показати, що документ підписано взагалі не тією особою, яка зазначена в документі. Не пропустять і помилки, допущені при оформленні документа.
Підозрілим вважатимуть відсутність документів, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорта якості, сертифікатів відповідності і т. п.).
Крім того, мало відвантажити або отримати товари й відповідні первинні документи від контрагента. Найчастіше треба ще показати, як переміщувалися товари або інші види активів усередині підприємства: це можуть бути лімітно-забірні картки, журнали обліку вантажів, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів – словом, усе, що підтверджує «реальне життя» товарів: їх бачило багато людей, вони передавалися від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, підприємство стежило за схоронністю та переміщенням товарів і т. д.
Крім того, під прицілом опиняться й ваші договори з контрагентами. Договір повинен містити всі необхідні для ідентифікації сторін реквізити, повноваження підписантів договору повинні бути підтверджені. У договорі мають бути присутніми всі істотні умови: предмет договору (номенклатура та кількість товарів, що поставляються), права та обов'язки сторін, строки та умови постачання товарів, умови підтвердження відповідності товарів та інші умови, наприклад про гарантійне (постгарантійне, сервісне) обслуговування, які мають істотне значення для висновків про настання правових наслідків договору. Тому радимо уникати так званих рамкових договорів. Чим більше конкретики в договорі, тим більш зрозумілими стають взаємовідносини сторін. У противному разі госпоперації за договором можуть здатися підозрілими, а більш глибокі «розкопки» обставин проведення правочину взагалі приведуть перевіряючих до висновку про нереальність операцій за «рамковими» договорами.

Операції з надання послуг
Ознакам нереальності наданих послуг у Методрекомендаціях № 16872 відведене окреме місце. Увага контролерів буде спрямована на структуру затрат СГ, тому що нереальні послуги використовуються для збільшення витрат періоду, а значить, і зменшення бази обкладення податком на прибуток й отримання неправомірного податкового кредиту.
Особлива увага приділяється загальновиробничим (рахунок 91) та іншим (рахунок 94) витратам, зокрема на вдосконалення технології та організації виробництва, проведення технологічного контролю над виробничими процесами та якістю продукції, на охорону праці, техніку безпеки та інші послуги.
Окремо треба сказати про маркетингові та консультаційні послуги. На думку контролерів, послуги такого роду виглядають штучними, якщо звіти про їх надання містять загальновідому інформацію, у тому числі таку, що знаходиться у відкритому доступі в Інтернеті, декларативну, а часом і зовсім безглузду. При цьому є ознаки того, що отриману послугу неможливо на практиці використовувати в господарській діяльності замовника (вона не спрямована на отримання ним у майбутньому доходу).
Як бачите, упор робиться на послуги, ефект від яких неможливо явно побачити. Саме такі послуги й здадуться підозрілими в першу чергу, а значить, вони повинні бути не тільки ідеально оформлені, але й грамотно обґрунтовані.
Всі перераховані вище фактори ризику приводять до перевірок «з пристрастю». Про те, як і чому перевірятимуть суб'єктів господарювання у 2017 році, ви прочитаєте в Практичному керівництві, 2017, № 1.

Практичне керівництво № 1 – настільна книга бухгалтера-практика на 2017 рік.