Постійне представництво нерезидента: яку звітність подавати?
Чи потрібно постійному представництву нерезидента разом з Розрахунком податкових зобов’язань нерезидентів, які провадять діяльність через постійне представництво, подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність?
Відповідно до пп. 133.2.2 ПКУ постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників є платниками податку на прибуток підприємств.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінзвітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до ГКУ, подають разом з річною податковою декларацією річну фінзвітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п. 46.2 ПКУ).
Платники податку на прибуток подають Податкову декдекларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація № 897).
Крім цього, наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610 (далі – Наказ № 610) затверджено:
- Порядок розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (далі – Порядок);
- форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності (далі - Розрахунок 1);
- форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом (далі - Розрахунок 2).
Постійне представництво як платник податку, що здійснює розрахунок податкових зобов’язань згідно з положеннями р. II - IV Порядку, подає відповідну податкову звітність за звітний (податковий) період контролюючому органу, в якому таке представництво перебуває на обліку, та здійснює сплату податку у порядку та строки, встановлені ПКУ (п. 9 р. І Порядку).
Зокрема, постійне представництво нерезидента, суми прибутків якого оподатковуються в загальному порядку, здійснює розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації з цього податку, яка складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному ПКУ та чинному на час її подання (п. 4 р. ІІ Порядку).
Нерезидент, який провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, визначає суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, шляхом складання Розрахунку 1 (п. 1 р. ІІІ Порядку).
Якщо нерезидент, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, не має можливості визначити прибуток з джерелом його походження в Україні шляхом прямого підрахування, оподатковуваний прибуток такого представництва визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7. Постійне представництво, податкові зобов’язання якого визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,7, складає Розрахунок 2 (п. 1 та п. 2 р. IV Порядку).
Отже, постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому таке представництво перебуває на обліку:
- або Декларацію № 897, якщо розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до р. ІІ Порядку;
- або Розрахунок 1, якщо розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до р. ІІІ Порядку;
- або Розрахунок 2, якщо розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до р. IV Порядку.
Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ПКУ.
При поданні Розрахунку 1 слід врахувати вимоги п. 46.4 ПКУ, яким визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.