Про майбутнє бухгалтерського обліку дискутували на конференції
ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» спільно з ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» 10–11 листопада 2016 року провели першу Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Бухгалтерський облік: крок у майбутнє».
Захід відбувся у КНЕУ за підтримки ВКК «Баланс-Клуб» («БАЛАНС», «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», «БАЛАНС-АГРО», Ютека), ГО «Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка», науково-практичного видання «Незалежний аудитор» та журналу «Незалежний аудитор».
У вітальному слові завідувач кафедри бухгалтерського обліку КНЕУ, доктор економічних наук, професор Юрій Кузьмінський наголосив, що в бухгалтерії часто виникають запитання, яким чином проводити облік, адже нині є МСФЗ, досвід колег, чимало роз’яснень та нормативних документів, що часто суперечать один одному. Допомогти бухгалтерам розібратися в цих перипетіях повинні спільно і науковці, і професійні громадські організації.
Президент ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» Аполлон Позов звернув увагу на відсутність ефективної системи безперервного навчання бухгалтерів, що вважається однією з найважливіших проблем у професійному середовищі. Він навів дані дослідження – 39 % представників професії готові вкладати гроші в свою освіту (часто це друга вища освіта або програми підвищення кваліфікації), адже бухгалтерам у процесі роботи доводиться братися за нові завдання, для виконання яких немає необхідних знань і навичок.
Доповідач виокремив дискусійні питання, які потребують обговорення. Це, зокрема, проблема довіри до даних бухгалтерської звітності з боку суспільства, керівників, інвесторів. Ще одне – бухгалтери стали надто спрощено підходити до професії, адже нині за них «думають» комп’ютерні програми.
Щодо організації бухгалтерського обліку, то тут Аполлон Позов зауважив, що бухгалтери розглядають МСФЗ як керівні положення для побудови облікового процесу, а не як правила складання бухгалтерської звітності. Він висловив переконання, що для розробки облікової політики необхідно сприяти розвитку у бухгалтерів професійного судження, тобто технологій прийняття рішень в умовах невизначеності.
Актуальними Аполлон Позов також вважає питання обговорення кодексу етики бухгалтера, тому закликав присутніх у ході дискусій особливу увагу звернути саме на ці проблеми.
Науковці, викладачі низки вишів України, представники органів виконавчої влади та громадських організацій, практикуючі бухгалтери та фінансові директори впродовж двох днів обговорювали напрями подальшого розвитку теорії і практики бухгалтерського обліку, професійної етики бухгалтерів, вимог до освіти, навчальної практики, використання професійних стандартів при розробці професійних освітніх програм. Присутні дійшли висновку, що потрібно все ж розділяти функції бухгалтера на підприємстві і бухгалтерський облік як науку. Також наголошувалося, що для практикуючих бухгалтерів головною є методологія, тому в навчальному процесі варто більше уваги звертати на практичні аспекти викладання, ніж на наукові пошуки, а студентам давати більше практико-орієнтованих дисциплін.
Говорили і про те, що в підготовку студентів закладають дисципліни на п’ять років наперед, що часто призводить до подання застарілого матеріалу. Тому лунали пропозиції змінити методику формування навчальних планів, зробити їх більш гнучкими. Окремо порушували питання доцільності великої кількості математичних дисциплін у навчальному процесі підготовки бухгалтерів, які навряд чи знадобляться для розвитку професійних навичок. Ішлося і про необхідність збільшення частки практики в навчальному часі, комп’ютеризацію бухгалтерської праці, професійну етику.
За підсумками конференції підготовлено рекомендації, які будуть донесені до профільних міністерств та поширені в наукових колах. Окрім цього, окреслили питання, які потребують врегулювання на законодавчому та нормативному рівнях. Це, зокрема, визначення стратегічного обліку в економічній науці, професійних стандартів та облікової політики, науково-методичне забезпечення програмних дисциплін, питання корпоративного управління та професійної етики бухгалтерів, інтеграція стратегічного обліку, кодифікація нових об’єктів обліку для зменшення професійних ризиків, запровадження координації та регулювання освіти бухгалтерів на академічному та професійному рівнях.
