Пунктом 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК передбачено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
При цьому стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється на підставі рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках, яке є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Вказане положення набрало чинності 1 січня 2015 року і діє до 1 липня 2015 року.
Поряд з тим зазначимо, що загальні засади списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання за ініціативою органу стягнення (органу ДФС) встановлено гл.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, а форму інкасового доручення (розпорядження) наведено у додатку 24 до цієї Інструкції.
Водночас ДФС зазначає, що КМУ прийнято постанову «Деякі питання стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу», якою визначено, що стягнення готівки у вищезазначених випадках здійснюється у порядку, визначеному постановою КМУ «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України».

За матеріалами офіційного порталу ДФС.