Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Допомога по вагітності та пологах - варіанти розрахунку в різних ситуаціях

15 серпня 2016 р.

Спеціалісти UTEKA прокоментували лист Мінсоцполітики від 23.06.2016 № 215/18/99-16 (далі –  Лист № 215). У Листі № 215 в деталях викладено порядок визначення середньомісячного заробітку для визначення суми допомоги по вагітності та пологах. Проте слід визначитись, у яких саме випадках доцільно скористатися цими рекомендаціями.

Відправною точкою є норма ст. 26 Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Закон № 1105), якою визначено, що сума допомоги по вагітності та пологах, яка надається в розмірі 100 % середньої зарплати, у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної зарплати (далі – МЗП), установленої на час настання страхового випадку. Ця норма є загальною, проте виконання її в окремих випадках має свої особливості. Розглянемо їх.

Загальний випадок

Ідеться про ситуацію, коли застрахована особа, якій буде нараховуватися допомога по вагітності та пологах, має страховий стаж, більший ніж 6 місяців, та заробіток протягом розрахункового періоду.
Як ми вже зазначали, на виконання ст. 26 Закону № 1105 кожен місяць (або його частина), за який нараховується допомога по вагітності та пологах, має бути оплачений на рівні, не меншому ніж МЗП, незалежно від того, на умовах повного чи неповного робочого часу (дня чи тижня) працювала застрахована особа і чи досягає цього рівня фактична середня зарплата. Адже ст. 26 Закону № 1105 деталізації щодо цього не містить. Такий висновок присутній і в Листі № 215.
Якщо непрацездатність із цієї причини виникла не з початку місяця, то за цей місяць допомога визначається виходячи з місячної МЗП (якщо фактична зарплата в розрахунку на місяць менша) та пропорційно до кількості днів непрацездатності. От і всі розрахунки, що стосуються визначення мінімальної суми допомоги.
Що стосується максимального її розміру, то тут нам слід скористатися рекомендаціями п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). Виходячи з його тексту, він діє для всіх випадків розрахунку середньоденної зарплати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ і встановлює, що її розмір в останньому місяці розрахункового періоду слід поділити на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Що це означає.
Якщо, наприклад, непрацездатність у зв’язку з пологами та вагітністю згідно із листком непрацездатності почалася у 2015 році, а закінчилася в І кварталі 2016 року, то максимальну величину середньоденної зарплати слід визначити так: 1 378 грн. х 25 : 30,44 д.
Якщо непрацездатність почалась у І кварталі 2016 року, а закінчилась, приміром, у травні 2016 року, то максимальну величину середньоденної зарплати слід визначити так: 1 450 грн. х 25 : 30,44 д.
Розміри максимальної величини для проведення цих розрахунків визначено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Користуватися показником середньоденного максимуму слід у разі, якщо фактична середня зарплата його перевищує. А після його застосування ще слід проконтролювати, як наголошується в Листі № 215, чи не перевищила загальна сума виплат за повний місяць максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Якщо перевищила, то страхові виплати слід відкоригувати в бік зменшення до розміру такої максимальної величини. Приклади проведення таких дій містяться в п. 4 розд. III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.15 р. № 1022 (далі – Приклади № 1022).
Отже, алгоритм дій для цього випадку такий:

  • визначаємо фактичну середньоденну зарплату;
  • помножуємо її на кількість календарних днів непрацездатності за кожний місяць. Якщо страхові виплати в розрахунку на повний місяць виявляться меншими за МЗП, «дотягуємо» їх до МЗП, за неповний місяць – «дотягуємо» їх до МЗП з урахуванням кількості днів непрацездатності;
  • порівнюємо фактичну середньоденну зарплату з максимальною середньоденною зарплатою (як її визначити, наведено вище). Якщо фактична більша за максимальну, то для розрахунку страхових виплат використовуємо максимальну. Перевіряємо, чи не перевищує сума страхових виплат за повні місяці непрацездатності максимальної бази нарахування ЄСВ. Якщо перевищує, зменшуємо ці суми до рівня такої бази.

Страховий стаж менше 6 місяців

Для випадку, викладеного в ст. 19 Закону № 1105, коли працівник протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців, передбачено особливості розрахунку допомоги по вагітності і пологах. У розрахунку на місяць вона також має бути не меншою за розмір МЗП, але не більшою двократного розміру МЗП. Тобто верхня межа виплат, на відміну від загального випадку, це двократний розмір МЗП, а не максимальна величина бази нарахування.
Крім того, п. 5 Порядку № 1266 установлено особливості порядку розрахунку в такому випадку нижньої та верхньої межі середньоденної допомоги. Для цього як місячну МЗП, так і двократний розмір МЗП слід поділити на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Примірні розрахунки для такої ситуації наведено в п. 8 розд. ІІІ Прикладів № 1022. Такий підхід випливає з п. 5, де зазначено, що його норми застосовуються при обчисленні середньої зарплати, зокрема, відповідно до п. 29 Порядку № 1266, де йдеться саме про випадок, коли страховий стаж не досягає 6 місяців.
Що стосується процедури порівняння місячної суми допомоги, розрахованої на підставі двократного розміру МЗП, із максимальною базою нарахування ЄСВ, то тут її проведення недоцільне, адже в будь-якому разі величина, розрахована виходячи із двократного розміру МЗП, виявиться меншою ніж 25 МЗП (на сьогодні МЗП дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб).
Для випадку, що розглядається, у Листі № 215 рекомендовано провести контрольні порівняння і в частині дотримання вимог законодавства щодо нижньої межі розміру допомоги. Якщо після проведення розрахунків допомоги за повні місяці непрацездатності виходячи із визначеної мінімальної середньоденної допомоги (нижня межа) розмір допомоги за повний місяць виявиться меншим за місячну МЗП, то слід провести коригування в бік збільшення до рівня МЗП. Хоча таку ситуацію в Прикладах № 1022 прямо не розглянуто, у Листі № 215 рекомендовано орієнтуватися на останнє речення п. 4 розд. ІІІ Прикладів, де наголошено на необхідності застосування алгоритму обмежень при виконанні вимог абзацу третього п. 29 Порядку № 1266, а саме страхові виплати не мають бути меншими за розмір МЗП.
Алгоритм дій для цього випадку такий:

  • визначаємо фактичну середньоденну зарплату;
  • порівнюємо фактичну середньоденну зарплату з розміром нижньої середньоденної межі (як її розрахувати, наведено вище). Якщо фактична зарплата виявиться меншою, страхові виплати за місяці непрацездатності визначаємо виходячи з цієї межі. Перевіряємо, чи в кожному повному місяці непрацездатності страхові виплати досягають місячної МЗП. Якщо ні, «дотягуємо» їх до МЗП;
  • порівнюємо фактичну середньоденну зарплату з максимальною середньоденною зарплатою, визначеною виходячи із 2 МЗП. Якщо фактична зарплата виявиться більшою, страхові виплати за місяці непрацездатності визначаємо виходячи з максимальної величини.

У розрахунковому періоді немає заробітку

Проведення розрахунків у такому разі проводиться також за правилами п. 5 Порядку № 1266. Це випливає з його тексту, де зазначено про застосування його норм при обчисленні середньої зарплати відповідно до п. 28 Порядку № 1266. У цьому пункті передбачено: якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу). А якщо вона не встановлена, розрахунок проводиться виходячи з розміру МЗП. Примірні розрахунки для такої ситуації наведено в п. 3 розд. ІІІ Прикладів № 1022.
І в цьому випадку не слід забувати про необхідність порівняння місячних страхових сум із максимальною базою нарахування ЄСВ.
Алгоритм дій для цього випадку такий:
1. Якщо застрахованій особі встановлено оклад:

  • визначаємо фактичну середньоденну зарплату;
  • порівнюємо фактичну середньоденну зарплату з розміром нижньої середньоденної межі (вона розраховується шляхом ділення місячної МЗП на 30,44 д.) Якщо фактична зарплата виявиться меншою, страхові виплати визначаємо виходячи з цієї межі. Перевіряємо, чи в кожному повному місяці непрацездатності страхові виплати досягають місячної МЗП. Якщо ні, «дотягуємо» їх до МЗП;
  • порівнюємо фактичну середньоденну зарплату з максимальною середньоденною зарплатою (вона визначається діленням максимальної бази нарахування ЄСВ на 30,44 д.). Якщо фактична більше максимальної, для розрахунку страхових виплат використовуємо максимальну. Перевіряємо, чи не перевищує сума страхових виплат за повні місяці непрацездатності максимальної бази нарахування ЄСВ. Якщо перевищує, зменшуємо ці суми до рівня такої бази.

2. Якщо розрахунок проводиться виходячи з розміру МЗП, визначаємо розмір нижньої середньоденної межі (вона розраховується діленням місячної ЗП на 30,44 д.). Виходячи з неї розраховуємо страхові виплати за місяці непрацездатності. Перевіряємо, чи в кожному повному місяці страхові виплати досягають місячної МЗП. Якщо ні, «дотягуємо» їх до МЗП.

Висновки

Показник середньомісячної кількості календарних днів 30,44 застосовується:

  • для визначення максимального розміру середньоденної допомоги по вагітності та пологах виходячи з максимальної величини нарахування ЄСВ для загального випадку та в разі відсутності заробітку в розрахунковому періоді;
  • для визначення максимального розміру середньоденної допомоги по вагітності та пологах виходячи із двократного розміру МЗП для випадку, коли стаж не досягає 6 місяців;
  • для визначення мінімального розміру середньоденної допомоги по вагітності та пологах виходячи з місячної МЗП для випадків, коли стаж не досягає 6 місяців та протягом розрахункового періоду не було заробітку.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Pocobie-po-beremennosti-i-rodam-%E2%80%93varianty-rascheta-v-raznyx-situaciyax

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!