Як власнику сайту убезпечити себе від відповідальності за образливі коментарі до основного контенту?

Власник сайту несе відповідальність за негативні, образливі або такі, що підривають честь, гідність і ділову репутацію коментарі до його контенту, якщо особистість автора таких коментарів встановити не можливо, а новинний портал не вжив усіх розумних заходів щодо їх усунення та інформаційного захисту третьої особи.
Питання обговорювалося сьогодні в Києві на прес-конференції "Новітня практика ЄСПЛ в питанні відповідальності власника веб-сайту за образливі коментарі". Доповідачем виступив старший юрист, керівник IP-практики AstapovLawyers Іларіон Томарів.

Що говорить ЄСПЛ?
Практика Європейського суду з прав людини нещодавно поповнилася двома справами по медіа-праву.
Так 16 червня 2015 року ЄСПЛ у справі Delfi AS v. Estonia висловив таку правову позицію, за якою власники сайтів несуть відповідальність за анонімні негативні коментарі до статей, але тільки в тому випадку якщо:
1) власник сайту сам створює контент;
2) існує можливість коментувати матеріали.
Дане рішення поширюється на всі сайти, окрім соціальних мереж, а також особистих блогів.
У тому випадку, коли особа, чия честь, гідність, ділова репутація, були спаплюжені коментарями невідомої особи на веб-сайті, звернулося з проханням до власника веб-порталу видалити дані відгуки, але відповідних дій власник не зробив, особа має повне право звертатися в суд. У свою чергу відмова видалити коментарі був аргументований, тим, що зробивши наступне власник б порушив право громадян на свободу слова, виразів і поглядів.
Але, ЄСПЛ в такій ситуації відзначає, що головним аргументом є те, що власник сайту, на прохання усунути "образливі" коментарі не відреагував, а значить не спробував мирним шляхом врегулювати спір.
Наступне подібне рішення ЄСПЛ прийняв 2 лютого 2016 року по справі Magyar Tartaiomszoigaitatok Egyesulete and Index.hu Zrt v. Hungary. Суть справи, була в тому, що побачивши ображають коментарі до статті, особа відразу ж подало позов до суду, не звертаючись попередньо до власника сайту. Після того, як власник веб-порталу дізнався про позов, відразу ж усунув "предмет позову", тобто видалив коментарі разом зі статтею. Суд в даному випадки зробив висновок, що застосування комплексу заходів щодо усунення образливих коментарів вказує на сумлінність власника сайту і звільняє його від відповідальності за шкоду честі, гідності, ділової репутації третьої особи.
Нагадаємо, що рішення ЄСПЛ підлягають застосуванню на території України відповідно до с. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини": суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Позиція національних судів
Згідно ч.2. ст. 22 Закону України "Про інформацію", засоби масової інформації - це кошти, призначені для поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
Зарічний суд міста Суми у вирішенні від 2 лютого 2016 року по справі № 591/442/16-к про блокування власника сторінки в соціальній мережі "ВКонтакте" за публічні заклики до насильницького повалення конституційного ладу і до захоплення державної влади через ЗМІ, визнав веб- сайт як засіб масової інформації в розумінні вимог абзаців 47, 55 ч.1 ст.1 Закону «Про телекомунікації» та статті 22 Закону «Про інформацію».
У такому випадку власник сайту відповідає за все матеріали, що публікується в його контенті, оскільки сайт це засіб масової інформації.
Але це тільки рішення першої інстанції, тому варто почекати з правовою позицією вищих судів з даного питання.
У Цивільному процесуального кодексу України раніше пресутствовало таке поняття як "презумпція добропорядності" (ч.3 ст. 277 ЦКУ), яка передбачала, що кожна людина вважається добропорядним до тих пір, поки в установленому порядку не будуть переконливо доведено факти, що негативно його характеризують . Ця норма відігравала важливу роль у вирішенні конфліктів пов'язаних з добропорядність власника сайтів і суди часто на неї посилалися. Але Законом України від 27.03.2014 №1170 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України" Про інформацію "та Закону України" Про доступ до публічної інформації "її було скасовано.
Можна помітити, що практика національних судів дуже неоднозначна з питання залучення до відповідальності власників сайтів, адже не визнавши того, що ви є власником веб-порталу або сторінки вашу провину довести буде не так вже й легко, оскільки зараз створити клон сторінки або веб-сайту не складно.

Правила обережності
Виходячи з практики ЄСПЛ і правил ведення сайтів, можна виділити кілька рекомендацій для того, що б убезопасіть себе від відвідувачів, які підривають репутацію веб-сторінки за допомогою негативних коментарів:
1. Створити правила користування сайтом і розміщення коментарів.
Таким чином ви попередите користувачів про заборону на публікацію висловлювань негативного характеру.
2. Редагувати коментарі.
Коментарі повинні проходити якусь перевірку на вміст, то цю перевірку буде здійснювати певна програма, то чи модератор, це послужить тому, що неприпустимі слова, висловлювання просто не будуть опубліковані в своєму первісному вигляді або опубліковані взагалі.
3. Створити систему "поскаржитися на коментар".
Ця функція надає можливість іншим відвідувачам веб-сайту звернути увагу на вміст коментаря, що також допоможе уникнути можливих конфліктних ситуацій в подальшому.
4. Тимчасово блокувати коментування.
У той разі, коли новина або стаття містить провокаційну інформацію і власник сайту передбачає некоректні відгуки, краще тимчасово призупинити коментування такої статті.
Нагадаємо, що ЄСПЛ підкреслює, що власник сайту повинен вжити всіх доступних йому кошти для захисту честі, гідності та ділової репутації кожної конкретної особи.

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/Dobroporyadochnost-onlaj.