ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 10.05.16 р. № 4781/О/99-99-13-02-03-14

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу  (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Кодексом, у розділі ІV якого встановлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Водночас відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 1 Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, яка є чинною з 09.03.2004 (далі – Угода), визначено, що Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.
Згідно з п. 1 ст. 4 «Резидент» Угоди для цілей цієї Угоди термін «резидент Договірної Держави» означає, зокрема: «в Україні - будь-яку фізичну особу, яка за законодавством України є її резидентом; в Об'єднаних Арабських Еміратах  - будь-яку фізичну особу, яка за законодавством Об'єднаних Арабських Еміратах є її резидентом.
У випадку, коли відповідно до положень п. 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається відповідно до таких правил:
a) вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де вона має постійне житло. Якщо вона має постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
b) якщо Договірна Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або коли вона не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах, або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є;
d) якщо вона є національною особою обох Договірних Держав або коли вона не є національною особою жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою (п. 2 ст. 4 Угоди)».
Крім того, п. 1 ст. 15 «Залежні особисті послуги» Угоди передбачено, що «з урахуванням положень статей 16, 17, 18, 19, 20 і 21 цієї Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі.
Незалежно від положень п. 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
a) одержувач перебуває в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів у даному фінансовому році;
b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Договірної Держави;
c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Договірній Державі (п. 2 ст. 15 Угоди)».
Отже, враховуючи положення п. 1 ст. 4 Угоди резиденція фізичної особи в Україні визначається згідно з положеннями чинного законодавства, а саме –  відповідно до критеріїв, зазначених у п.п. 14.1.213 п.14.1 ст. 14 Кодексу.
Враховуючи викладене, якщо фізична особа – громадянин України з урахуванням критеріїв, зазначених у п.п. 14.1.213 п.14.1 ст. 14 Кодексу, має статус резидента України, то згідно зі ст. 15 Угоди дохід у вигляді заробітної плати, отриманий такою особою за трудовим договором на території Об'єднаних Арабських Еміратах може оподатковуватись у цій державі.
Разом з цим доходи, отримані фізичною особою – громадянином України – резидентом з джерел за межами території України підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються даного питання, зокрема, документів, які підтверджують термін перебування на території Об'єднаних Арабських Еміратах протягом календарного року, підтвердження факту відсутності місця проживання (реєстрації)/постійного проживання на території України тощо.  

З повагою
Перший заступник Голови                                                                           С. В. Білан

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Ob-opredelenii-rezidentstva-v-Ukraine-pri-vyplate-doxodov-v-OAE.