Щодо проведення зустрічних звірок, підстав для висновків ДФС за результатами перевірок та порядку їх оскарження
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 24.06.16 р. № 13885/6/99-99-14-03-03-15
Про надання податкової консультації
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо надання податкової консультації стосовно проведення зустрічних звірок, підстав для висновків органів Державної фіскальної служби за результатами перевірок та порядку їх оскарження і повідомляє таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ (далі - Кодекс).
Відповідно до статті 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
З метою отримання податкової інформації контролюючі органи також мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (пункт 73.5 статті 73 Кодексу).
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі - Порядок № 1232).
Згідно з п. 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця) (абзац другий п. 7 Порядку № 1232).
Отже, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання відображаються фактичні обставини, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки, та інформація про вжиті заходи для забезпечення її проведення у подальшому. Наведення будь-якої іншої інформації, зокрема щодо діяльності платника податків, показників податкової звітності тощо, не передбачено.
Разом з тим згідно з приписами підпунктів 72.1.1.1, 72.1.1.2 та 72.1.1.3 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Що стосується можливості платника податків оскаржити висновки акта перевірки щодо порушень вимог законодавства, то відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Крім того, статтею 56 Кодексу передбачено оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному або судовому порядку.
Голова Р. М. Насіров