Щодо оподаткування виплат нерезиденту за виробництво та розпосюдження реклами
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 16.06.16 р. № 13467/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами та, керуючись ст. 52 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у листі, залучений підрядник - нерезидент надає послуги/виконує роботи з виробництва та/або розповсюдження реклами, за які резидент здійснює відповідні виплати нерезиденту, тобто оплачує їх.
Згідно з вимогами пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) є продажем результатів робіт (послуг).
Таким чином, резидент придбаває у компанії - нерезидента послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами.
Підпунктом 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для резидентів встановлено певну особливість сплати податку при здійсненні виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Так, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.
При цьому ключовою умовою Кодексу є не місце надання послуг, а оплата послуг резидентом на користь нерезидента.
Таким чином, податок за ставкою 20 відсотків суми виплат нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами сплачується резидентом за власний рахунок незалежно від місця надання нерезидентом зазначених послуг.
Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Отже, правила міжнародних договорів у частині зменшення (звільнення) суми податку не застосовуються до виплат нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами, оскільки такі виплати оподатковуються за рахунок резидента, що їх здійснює.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Розділом ІІІ Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого податку на прибуток за ставкою 20 відсотків у разі здійснення виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Таким чином, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).