Щодо коригування фінрезультату на суму безнадійної дебіторської заборгованості у зв`язку з відсутністю майна боржника
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.06.16 р. № 13363/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості у разі винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв’язку з відсутністю майна боржника, за умови перевищення такої заборгованості над сумою резерву сумнівних боргів, та, керуючись ст. 52 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ (далі - Кодекс), повідомляє.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до пп. є) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулює Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606).
Відповідно до пп. 2 та 7 п. 1 ст. 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Таким чином, у разі недостатності майна боржника - фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості, визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. є) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що дії з розшуку зареєстрованого за боржником майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу у порядку і на умовах, визначених Законом № 606.
До зобов’язань за фінансовими кредитами, заборгованість за якими визнається безнадійною, відповідно до пп. є) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу включається сума кредиту, перерахованого за курсом Національного банку України у національну валюту України, сума нарахованих відсотків за користування кредитом та пені, визначена відповідно до правил бухгалтерського обліку.
При цьому така заборгованість підпадає під дію пп. є) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за умови, що виконавчий документ про стягнення з позичальника сум боргу за раніше ухваленим судовим рішенням повернуто банку без виконання на підставі пп. 2 п. 1 ст. 47 Закону № 606 (у позичальника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).
Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.
При цьому на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування.
Водночас якщо безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінансового результату до оподаткування не здійснюється.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237.