Звертаємо вашу увагу на те, що з 04.07.15 р. постановою КМУ від 26.06.15 р. № 439 уведено в дію нову редакцію Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат із загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). Саме із цієї дати кардинально міняється підхід до розрахунку виплат із соціального страхування.

Перерахуємо основні нововведення, які пропонує нам тепер Порядок № 1266:

1.  Сума середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для призначення страхових виплат обчислюється шляхом використання даних з реєстру застрахованих осіб (далі – Держреєстр). 

2.  Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах та інших виплат за рахунок соцстраху будуть останні 12 календарних місяців, а не півроку, як було раніше. 

3.  Середньоденна зарплата розраховується шляхом ділення нарахованого за останні 12 календарних місяців доходу на кількість календарних днів зайнятості працівника. Раніше нарахований за розрахунковий період (6 календарних місяців) дохід ділився на кількість відпрацьованих у цьому періоді робочих днів. З розрахункового періоду слід виключати невідпрацьовані з поважних причин календарні дні. Нагадаємо, що поважними причинами є: тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку та абсолютно нова причина – відпустка без збереження зарплати.

Уважаємо, що розрахунок у календарних днях полегшить роботу бухгалтера, оскільки не потрібно буде враховувати зміни ні в графіку роботи підприємства в цілому, ні в індивідуальному графіку роботи застрахованої особи. 

4.  Для всіх видів страхових виплат (крім оплати перших 5 днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця) установлено загальний принцип. А саме: вони розраховуються шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. 

5.  Сума оплати перших 5 днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати (її розмір установлюється у відсотках до середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу) на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. 

6.  Якщо за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа, за даними Держреєстру, мала менше шести місяців страхового стажу, то середня зарплата обчислюється: 

• для допомоги з тимчасової непрацездатності (крім нещасних випадків) – виходячи з нарахованої суми заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не більше за мінімальну заробітну плату (МЗП), що діє в місяці настання страхового випадку; 
• для допомоги по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої суми заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, з розрахунку на місяць не менше 1 МЗП і не більше 2 МЗП – у розмірі, що діє в місяці настання страхового випадку. 

Людмила Артем’єва,
редактор журналу «БАЛАНС»