Нова форма податкової накладної: коли застосовувати і що змінилося
Наказом Мінфіну від 23.02.17 р. № 276 (далі – Наказ № 276) затверджена нова форма податкової накладної (далі – ПН) і внесені зміни до Порядку її заповнення, затвердженого наказом Мінфіну від 26.01.16 р. № 1307 (далі – Наказ № 1307).
Природно, перше запитання: з якої дати діє нова форма ПН?
Згідно з п. 5 Наказу № 276 цей наказ набуває чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування. Наказ був опублікований 28.02.17 р., тобто починає діяти з 1 березня 2017 року. Саме із цієї дати ПН повинна була реєструватися в ЄРПН за новою формою (п. 3 Наказу № 1307). Проте ДФС на своєму офіційному сайті опублікувала таке роз'яснення: ПН і розрахунки коригувань (далі – РК) реєструватимуться за новою формою починаючи з 16 березня 2017 року, а до цього ПН та РК реєструються за старою формою, затвердженою Наказом № 1307.
Давайте розглянемо основні зміни у формі та порядку заповнення ПН.
Нові графи 3.1, 3.2, 3.3, 11 (пп. 2 п. 16 Порядку № 1307)
Порядок заповнення нових граф:
• у графі 3.1 (що була гр. 3) зазначається код УКТЗЕД без будь-яких розділових знаків (пропусків, крапок тощо). Код УКТЗЕД при продажу українських товарів може бути зазначений на рівні 4 перших цифр, а при продажу імпортних і підакцизних товарів – повністю (десять цифр). Також ДФС повинна оприлюднювати на своєму офіційному сайті умовні позначення кодів УКТЗЕД, яких немає в Законі від 19.09.13 р. № 584-VII (наприклад, там немає коду з нерухомості, земельних ділянок);
• у графі 3.2 слід проставляти позначку «Х» у разі постачання імпортних товарів, причому на всіх етапах постачання. Виходить, що платники ПДВ повинні мати інформацію про походження товару. Наприклад, таку інформацію можна зазначати в договорі або специфікації;
• у графі 3.3 зазначається код послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (можна зазначити тільки перші чотири цифри);
• у графі 11 зазначається код виду діяльності сільгоспвиробника (701—716) згідно з видами діяльності, наведеними в п. 161.3 Закону від 24.06.04 р. № 1877-IV.
Заповнення ПН, оформленої на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною продажу
Нагадаємо, що з 01.01.17 р. для донарахування податкових зобов'язань у випадку якщо договірна ціна товарів (послуг) нижча за базу оподаткування, установленою ст. 188, 189 Податкового кодексу (далі – ПК), платники ПДВ можуть складати зведену ПН не пізніше останнього числа місяця, у якому відбувся продаж товарів (послуг) (п. 201.4 ПК). Причому кожне постачання в такій ПН зазначається окремим рядком (п. 15 Порядку № 1307). Для такої зведеної ПН тепер передбачені свої особливості заповнення:
• у лівому верхньому кутку зазначається тип причини 15 «Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної ст. 188, 189 ПК, над фактичною ціною постачання» (п. 8 Порядку № 1307), причому незалежно від виду об'єкта продажу. Нагадаємо, що раніше було три типи причини («15» – для товарів (послуг), «16» – для необоротних активів, «17» – для самостійно виготовлених товарів (послуг));
• у графі 2 зазначається номенклатура товару і далі пишеться «Перевищення бази оподаткування, визначеної ст. 188, 189 ПК, над фактичною ціною постачання» (пп. 1 п. 16 Порядку № 1307);
• у рядках, відведених для відображення даних покупця, платник ПДВ зазначає власні дані (п. 15 Порядку № 1307);
• графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 не заповнюються (пп. 9 п. 16 Порядку № 1307).
Коли складаються ПН з умовними ІПН 400000000000 та 600000000000
У разі використання придбаних товарів, послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (повністю або частково) або негосподарській діяльності слід нарахувати податкові зобов'язання (п. 198.5, 199.1 ПК) та оформити зведену ПН з умовним ІПН 600000000000. Причому зведена ПН складається як у разі, коли товари, послуги, необоротні активи відразу отримувалися для використання в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності, так і в разі, коли напрямок їх використання змінився пізніше.
Нагадаємо, що раніше (виходячи з попередніх вимог п. 12 Порядку № 1307 і роз'яснень ДФС, див. лист від 15.03.16 р. № 4465/5/99-99-19-03-02-16), якщо придбання, зроблені в попередніх звітних періодах, починали використовуватися в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності в поточному звітному періоді, то слід було скласти звичайну ПН з умовним ІПН 400000000000. Завважимо, що п. 12 Порядку № 1307 і роз'яснення ДФС суперечили п. 198.5 ПК, у якому йдеться про зведену ПН без будь-яких умов щодо періоду придбань. Тепер ці розбіжності усунені, і зведена ПН з умовним ІПН 600000000000 оформляється у всіх випадках нарахування податкових зобов'язань на підставі п. 198.5, 199.1 ПК – незалежно від періоду придбання товарів, послуг, необоротних активів.
Також зведена ПН з умовним ІПН 600000000000 оформляється і в разі нарахування податкових зобов'язань при анулюванні реєстрації платника ПДВ згідно з п. 184.7 ПК.
У зведених ПН з умовним ІПН 600000000000 не заповнюються графи 3.1, 3.2, 3.3, 5–9, 11.
ПН з умовним ІПН 400000000000 складається у випадках (п 12 Порядку № 1307):
• ліквідації основних засобів за рішенням платника ПДВ (абзац перший п. 189.9 ПК);
• переведення основних засобів до складу невиробничих;
• постачання товарів (послуг) у рахунок оплати праці найманих працівників.
При заповненні ПН з умовним ІПН 400000000000 у рядку «Одержувач (покупець)» зазначаються дані платника ПДВ, який склав цю ПН.
Коли ще не заповнюються окремі графи розділу Б ПН
Не заповнюються графи 3.1, 3.2, 3.3, 4–11 у ПН, складеній оператором для інвестора в рамках виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції згідно з пп. «а» п. 337.4 ПК) (пп. 9 п. 16 Порядку № 1307).
Джерело: "Баланс" № 21, який виходить з друку 13.03.17 р.