НКРЕКП набула повноваження для здійснення держрегулювання у сфері поводження з відходами
26 листопада 2016 року набрав чинності Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Закон про Регулятора), яким визначається правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Частиною другою статті 3 Закону про Регулятора встановлюється, що НКРЕКП здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом:
• нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані НКРЕКП законом;
• ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
• формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані НКРЕКП законом;
• державного контролю та застосування заходів впливу.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» завданням НКРЕКП є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
Статтями 5 та 6 Закону України «Про природні монополії» до сфер діяльності суб’єктів природних монополій та суміжних ринків відповідно віднесено, окрім іншого, захоронення та перероблення побутових відходів.
Розділом IV «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону про Регулятора внесено зміни до статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", відповідно до яких господарська діяльність з перероблення та захоронення побутових відходів віднесена до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» НКРЕКП здійснює регулювання діяльності у сфері перероблення та захоронення побутових відходів для об’єктів, які обслуговують населені пункти з чисельністю населення понад 100 тисяч осіб, та об'єктів з потужністю перероблення чи захоронення понад 50 тисяч тонн або 200 тисяч метрів кубічних побутових відходів на рік.
Також відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» НКРЕКП, окрім іншого, здійснює:
• ліцензування господарської діяльності з перероблення та захоронення побутових відходів, в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами), розроблення та затвердження ліцензійних умов і порядку контролю за їх дотриманням;
• розроблення порядків (методик) формування тарифів на комунальні послуги з перероблення та захоронення побутових відходів;
• встановлення тарифів на комунальні послуги з перероблення та захоронення побутових відходів суб'єктам господарювання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Одночасно повідомляємо, що з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань та інших заінтересованих осіб, найближчим часом на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, http://www.nerc.gov.ua/ будуть оприлюднені наступні проекти нормативно-правових актів НКРЕКП:
• Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів;
• Порядок формування тарифів на послуги з захоронення побутових відходів;
• Процедура встановлення тарифів на послуги з захоронення побутових відходів;
• Порядок формування та схвалення інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів.
Комісія відкрита до подальшої співпраці з усіма зацікавленими особами та звертається з проханням долучатися до обговорення вищезазначених проектів нормативно-правових актів.