Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Деякі нюанси камеральної перевірки декларації з податку на прибуток – 2015

4 березня 2016 р.

Лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.01.16 р. № 321/7/04-36-15-03-22 (далі – Лист № 321) описує порядок камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2015 рік і є керівництвом до дії для податкових органів у Дніпропетровській області. Але, скоріше за все, такий самий порядок перевірки декларації дотримується місцевими податковими органами і в інших регіонах.

Декларація з податку на прибуток подавалася за 2015 рік за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897 (далі – декларація). Податкові органи її перевіряють з метою з'ясувати, чи немає заниження доходів і податкового зобов'язання. Зупинимося на основних моментах такої перевірки, розглянутих у Листі № 321. А саме на тому, як податкові органи виявлятимуть зазначені ризики.

Ризик заниження доходів. Зіставлятимуться показники рядка 01 декларації та сума показників відповідних рядків форми № 2 (з урахуванням вписуваних рядків). Завважимо, що коли платник податків звітує за формами № 2-м, № 2-мс, то суми доходів порівнюються зі значенням рядка 2280 зазначених форм.

Ризик заниження фінансового результату до оподаткування. При зіставленні показників у рядку 02 декларації і в рядку 2290 (2295) форми № 2 або в рядку 2290 форм № 2-м, № 2-мс податківці звертають увагу на заниження такого фінрезультату в рядку 02 декларації. Тобто якщо показник фінрезультату в декларації виявиться вищим, ніж у фінзвітності, то цей факт контролюючі органи не хвилюватиме.

Ризик завищення податкової амортизації основних засобів (далі – ОЗ) і нематеріальних активів (далі – НА). Показник у рядку 1.2.1 додатка РІ до декларації звірятиметься з показником графи 5 рядка 1.2.1 додатка АМ до декларації.

Ризик заниження бухгалтерської амортизації ОЗ та НА. Показник рядка 1.1.1 додатка РІ звірятиметься з показником рядка 2515 форми № 2. Завважимо, що в рядку 2515 форми № 2 відображаються у тому числі й суми амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА). Тобто амортизація МНМА бере участь у розрахунку різниць нарівні з амортизацією ОЗ та НА. Цей факт ми брали до уваги, коли давали вам рекомендації щодо заповнення додатків АМ та РІ (див. «БАЛАНС», 2016, № 15-16, с. 39). Якщо платник податків заповнює форму № 2-м або № 2-мс, то сума бухгалтерської амортизації для визначення ризиків розраховується як різниця показників рядка 1012 зазначених форм на кінець і початок звітного року.

Ризик завищення суми податкових збитків за минулі звітні роки (ряд. 3.2.4 додатка РІ). Для виявлення такого ризику контролюючі органи звертаються до показників рядка 07 декларації за 2011 та 2014 роки. При цьому, як можна зрозуміти з тексту Листа № 321, у ході перевірки повинен проводитися аналіз звітності з «неадекватними показниками» за 2015 рік. Треба розуміти, у результаті такого аналізу звітність зі збитками-2015 постараються не приймати.

Ризик завищеного зменшення нарахованого податку на прибуток. Пильна увага приділяється показнику рядка 16 декларації, де відображається таке зменшення. На думку податківців, податок на прибуток можна зменшити на податок на нерухомість тільки після попереднього зменшення на суму щомісячних авансових внесків. При цьому податок на нерухомість за 2015 рік повинен бути сплачений до бюджету (очевидно, на дату подання декларації). Завважимо, що дніпропетровські податківці не згадують про можливість зменшити податок на прибуток на суму авансових внесків при виплаті дивідендів, які не змогли взяти участь у зменшенні податку в 2014 році та були відображені в рядку 13.5.2 додатка ЗП до декларації-2014. А також про зменшення на суму сплаченого за кордоном податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел. Хоча Центральний орган ДФС передбачає можливість такого зменшення в листі від 28.01.16 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17 (див. «БАЛАНС», 2016, № 11-12, с. 26).

Цікавим нюансом перевірки декларації (зокрема, показника рядка 23) є те, що контролюючий орган у ході такої перевірки чогось повинен установлювати взаємозв'язок виплат нерезиденту з господарською діяльністю платника податків – резидента, які робив ці виплати.

Окремо скажемо про строки перевірки. Згідно з Листом № 321 перевірка декларації на можливий ризик заниження об'єкта оподаткування повинна проводитися:

·          при високому ризику (вище 50 тис. грн.) – протягом 3 робочих днів із моменту отримання декларації податковим органом;

·          при ризику, що не перевищує 50 тис. грн., – протягом 30 календарних днів.

У результаті такої перевірки платника податків можуть настійно попросити або подати нову звітну декларацію з «нормальними» показниками, або надати переконливі пояснення і документи, які підтвердять правильність показників первинної декларації. Якщо ж ці варіанти не «пройдуть», тоді можливі «декларативні» ризики виявлятимуться в ході контрольно-перевірочних заходів.

За матеріалами "БАЛАНС", 2016, № 20-21.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!