Деякі зміни до законопроекту щодо регульованих ринків та деривативів становлять загрозу для системи держуправління
Українська асоціація інвестиційного бізнесу, розглянувши проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (реєстр. № 3498), прийнятий парламентом у першому читанні, вважає, що частина змін, які пропонується внести, суттєво виходить за межі мети проекту та становить загрозу для системи державного управління.
Так, Проектом пропонується встановити, що «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є організаційно, функціонально та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність.
Незалежність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку забезпечується:
1) встановленим цим Законом порядком призначення на посади та звільнення з посад Голови та членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) визначеними цим Законом та іншими законами України гарантіями діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) особливим порядком організаційного та фінансового забезпечення діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, встановленим законом.
Втручання в діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі шляхом надання вказівок, розпоряджень, доручень органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та/або службовими особами, забороняється, крім випадків, установлених законом».
Крім того, проектом визначається статус працівників НКЦПФР, відповідно до якого вони не є державними службовцями і на них не розповсюджуються норми Закону України «Про державну службу». При цьому Голова та члени НКЦПФР наділяються необмеженими повноваженнями. Доповнення також містять статті щодо правового захисту Голови, членів та інших працівників НКЦПФР, заборони та обмеження для них, проте статті щодо відповідальності цих осіб у Проекті відсутні.
Також встановлюється, що акти НКЦПФР не підлягають державній реєстрації. НКЦПФР веде реєстр власних актів у встановленому нею порядку.
Проектом визначається, що «Акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку … не потребують узгодження або схвалення органами державної влади, іншими державними органами та не можуть відмінятися ними, крім випадків, передбачених законом». При цьому акти НКЦПФР є обов'язковими дляорганів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, учасників ринку цінних паперів, інших фізичних та юридичних осіб. НКЦПФР контролює їх виконання.
Отже, регуляторна діяльність НКЦПФР виводиться з-під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики», а реєстрація актів – з-під нагляду Міністерства юстиції.
Таким чином, в Україні пропонується створити «орган» з надширокими повноваженнями, без забезпечення відповідного нагляду за його діяльністю.
В УАІБ вважають, що така безконтрольність діяльності Комісії створює значні корупційні ризики.
При цьому Асоціація цілком підтримує наміри авторів Проекту щодо створення в Україні цивілізованого ринку похідних цінних паперів та деривативів, розширення спектру фінансових інструментів для інвестування та забезпечення можливості зменшення ризиків інвесторів.
Законопроектом дійсно запропоновані зміни до законів України щодо класифікації деривативів, запровадження ескроу-рахунків для забезпечення виконання зобов’язань за деривативами, визначені уповноважені органи державної влади щодо регулювання ринку деривативів, прийняття яких стимулюватиме інвестиційну діяльність в Україні. Однак ці позитивні напрацювання можуть бути знівельовані у випадку прийняття Проекту із нормами, що зазначені вище.