Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, основною діяльністю яких є тваринництво.

Які особливості застосування спецрежиму з ПДВ тваринниками?
Перш за все нагадаємо, що починаючи з 01.01.16 р. сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг (зменшена на податковий кредит), частково має сплачуватись до бюджету, а частково – залишатися в розпорядженні такого сільгосппідприємства.
При цьому згідно з п. 209.2 Податкового кодексу (далі – ПК) при постачанні продукції тваринництва 20 % нарахованого ПДВ сплачується до держбюджету, а 80 % – залишається сільгосппідприємству. Однак у п. 209.19 ПК зазначено, що під продукцією тваринництва, що оподатковується вищевказаним чином, розуміються лише товарні позиції 0102 і 0401 згідно з УКТЗЕД, тобто велика рогата худоба (ВРХ) жива, молоко й вершки незгущені. Операції з реалізації такої продукції, а також із придбання виробничих факторів (товарів, робіт, послуг, основних засобів, далі – ОЗ) для її виробництва відображаються в таблиці 2 додатка 10 до спецрежимної декларації з ПДВ.
При реалізації будь-якої іншої продукції тваринництва (крім зазначеної вище) – у тому числі й м’яса та інших продуктів переробки ВРХ, а також продукції свинарства, птахівництва тощо, розподіл ПДВ здійснюється у пропорції 50 х 50, тобто 50 % ПДВ сплачується до держбюджету, а 50 % – залишається в розпорядженні сільгосппідприємства. Операції з реалізації такої продукції, а також із придбання виробничих факторів для її виробництва відображаються в таблиці 3 додатка 10 до спецрежимної декларації з ПДВ.
Якщо сільгосппідприємство здійснює кілька видів тваринництва, наприклад вирощування ВРХ та вирощування свиней, то йому слід розподіляти реалізацію продукції за двома таблицями додатка 10 (2 та 3) і відповідно між цими таблицями здійснювати розподіл вхідного ПДВ.
Ще один важливий момент, на який слід звернути увагу сільгосппідприємству-спецрежимнику при здійсненні ним виробництва продукції тваринництва, – це наявність у реєстрі спецрежимників інформації про відповідний код діяльності (КВЕД). Зокрема:
• вирощуванню ВРХ відповідає КВЕД 01.41 та 01.42;
• вирощуванню свиней – 01.46;
• вирощуванню свійської птиці та одержанню яєць – 01.47, 01.49.
Якщо спецрежимник здійснює або планує здійснювати види діяльності, коди яких ще не внесено до зазначеного реєстру, то йому слід скласти та подати до органу ДФС за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-РС (додаток 8 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130) з позначкою «перереєстрація».

Які ПДВ-наслідки від падежу сільгосптварин?
Падіж тварин (птиці) є явищем, з яким, на жаль, стикаються всі сільгосппідприємства, що займаються тваринництвом (детальніше про це див. консультацію на с. 9 цього номера). Для цілей оподаткування слід розрізняти:
• падіж у межах норм технологічного браку, який є невід’ємною частиною технологічного процесу вирощування сільгосптварин;
• понаднормовий падіж, який є, зокрема, наслідком надзвичайних подій (епідемія, стихійне лихо, військові дії тощо) або неправомірних чи халатних дій третіх осіб (порушення технологічних умов утримання, умисне вчинення шкоди тощо).
На сьогодні в Україні немає затверджених на державному рівні норм допустимого (технологічного) падежу сільськогосподарських тварин та птиці. Тому сільгосппідприємствам доведеться самостійно визначити такі норми й затвердити їх наказом по підприємству.
Для обґрунтування норм падежу рекомендуємо скористатися Відомчими нормами технологічного проектування, затвердженими наказом Мінагрополітики від 15.09.05 р. № 473. У них, зокрема, установлено такі технологічні втрати (норми вибракування) молодняку тварин:
• для ферм із вирощування та відгодівлі молодняку ВРХ за віковими групами тварин: від 15–20 днів до 6 місяцiв – 3 %; 6–12 місяцiв – 1 %; 12–15 місяцiв – 0,5 %; 15–18 місяцiв – 0,5 %;
• для ферм із вирощування свиней: молодняк у підсосний період – 12 %; молодняк на дорощуванні – 6 %; молодняк на відгодівлі – 2 %.
Падіж у межах установлених норм (технологічного браку) наслідків із ПДВ не викликатиме. А от у разі загибелі тварин понад установлені норми падежу сільгосппідприємству слід здійснити нарахування податкових зобов’язань із ПДВ (умовний продаж) на вартість товарів/послуг, які були використані при вирощуванні таких тварин, а якщо тварини були придбані – то на вартість їх придбання (п. 189.1, 198.5 ПК).

Повний текст статті див. у «БАЛАНС-АГРО» № 40, який виходить з друку 24.10.16 р.