Національний банк пропонує банківській спільноті, професійним асоціаціям, Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та профільним відомствам провести обговорення та сформувати консолідовану позицію щодо законодавчого врегулювання питання залучення коштів клієнтів в інтересах третіх осіб шляхом використання для цього інструменту довірчого управління та надання консультаційних послуг з пошуку потенційних позичальників – фізичних осіб.
"Онлайн-сервіси із взаємного кредитування фізичних осіб, а також платформи зі збору фінансування для підприємств набули широкого розвитку у світі. На сьогодні світовий обсяг такого кредитування оцінюється в 64 млрд. дол., а у 2020 році за оцінками аналітиків Morgan Stanley може досягти 300 млрд. дол., – зазначила заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова. – Проте такі інвестиції є більш ризиковими в порівнянні з банківськими вкладами з огляду на те, що немає державної гарантії повернення коштів, а також через більш ризиковий підхід до вибору позичальників (які не в змозі залучити кошти за меншу плату в банків)".
Деякі банки України також почали використовувати інструмент P2P кредитування, пропонуючи вищу дохідність (у середньому +5 % річних від базових ставок за вкладами). Це дало змогу зацікавити значну кількість клієнтів і станом на 1 квітня 2016 року їх обсяг оцінюється в 1,5 млрд. грн., у тому числі приріст 0,6 млрд. грн. у березні 2016 року.
Водночас P2P кредитування не підпадає під дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" та не регулюється ні Національним банком, ні іншими регуляторами фінансового ринку.
Без належного регулювання зазначена діяльність банків несе суттєві ризики через:
- відсутність відповідальності посередників;
- відсутність гарантування таких вкладів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- інвестування коштів у кредити позичальників, кредитний ризик яких визначається політикою самих банків та не регулюється Національним банком;
- низький рівень обізнаності населення щодо можливих ризиків;
- можливість здійснювати банками опосередкованого кредитування пов’язаних осіб;
- невідображення таких операцій у бухгалтерській звітності банків.
Довідково: P2P (Peer-to-Peer) кредитування – це спосіб позичання коштів між особами, які не пов'язані між собою, без залучення фінансового посередника (банку, кредитної спілки тощо). Зазвичай позики надаються за допомогою онлайн-платформ посередників, що беруть комісію за надання позик та інструментів перевірки кредитоспроможності.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Nacionalnyj-bank-iniciiruet-uregulirovanie-voprosa-P2P-kreditovaniya.