Основний вид діяльності фізособи – єдинника другої групи – здача в оренду власної нерухомості (КВЕД ДК 009:2010, група 68.2, клас 68.20). Найманих працівників у єдинника немає. Чи може такий єдинник піти у відпустку, передбачену п. 295.5 Податкового кодексу (далі – ПК), і не сплачувати за цей період єдиний податок (далі – ЄП)?
Так, уважаємо, що така можливість у нашого єдинника є – але тільки в тому випадку, якщо в періоді перебування у відпустці в нього не буде укладених договорів оренди. Розглянемо докладніше.
Як випливає з КЗпП і Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, відпустка – це час, коли найманий працівник відпочиває від роботи і при цьому за ним зберігається зарплата і місце роботи. А чим відрізняється відпустка підприємця-єдинника від відпустки найманого працівника? Виявляється, відмінності є, і вельми принципові.
Працівникові-відпускнику виплачується дохід у визначеній законодавством сумі. А єдинникові-відпускнику дозволяється не сплачувати у відпускному періоді ЄП (як таких відпусткових у нього немає), при цьому від сплати ЄСВ єдинник не звільняється.
Орієнтуючись на п. 295.5 ПК, а також роз'яснення контролюючого органу, назвемо умови, за яких фізособі-єдиннику можуть надати відпустку:
·          відсутність у єдинника найманих працівників. При цьому працівники єдинника, які знаходяться у відпустці по вагітності та пологах або у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею передбаченого законодавством віку, – не враховуються;
·          подання єдинником відповідної заяви до контролюючого органу. Конкретні строки для подання заяви ПК не встановлені, але в ЗІР (категорія 107.12) рекомендується подати її до початку відпустки. Тривалість відпустки – календарний місяць.
Крім того, з п. 295.5 ПК напрошується висновок, що єдинник у період своєї відпустки не повинен отримувати дохід від підприємницької діяльності (у т. ч. отриманий руками найманих працівників). Виходячи із цього можемо припустити, що єдинника, який отримав у відпускному періоді дохід, контролюючий орган може звинуватити в несплаті авансових внесків з ЄП, донарахувати суму таких внесків, а також штраф у розмірі 50 % ставки ЄП.
Наші побоювання підтверджуються і відповіддю держслужбовця. Більше того, на думку фахівця фіскальної служби, єдинник не має права на відпустку не тільки в тому періоді, коли він отримав дохід, що підлягає оподаткуванню (гроші), але також і в тому періоді, коли доходу не було, але діяльність велася. Тобто виходить, що єдинник не повинен здійснювати господарських операцій, у результаті яких рано чи пізно буде отримано дохід. І під час відпустки він не повинен ні відвантажувати товари (роботи, послуги), ні отримувати виручку.
А оскільки в цілях оподаткування оренда прирівнюється до послуг, то єдинник не повинен мати договорів оренди, що діють у період відпустки (якщо його видом діяльності є здача в оренду нерухомості). Інакше він не зможе скористатися «відпускним» правом не сплачувати ЄП.
Підсумуємо вищесказане. Теоретично в єдинника-орендодавця право на відпустку є. Ну а на практиці скористатися цим правом можна тільки в тому періоді, коли нерухомість не здаватиметься в оренду і коли єдиннику не надходитимуть гроші за оренду.

За матеріалами журналу „БАЛАНС” від 05.10.15 р. № 82.

Новини за темою:
Чи можуть підприємці–єдинники першої – третьої груп надавати поворотну фінансову допомогу?
Орендні операції для підприємців-єдинників