Які дії податкового агента, якщо звітність не подана протягом 1 095 днів
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПК особи, які відповідно до ПК мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПК для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише при нарахуванні сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Разом з тим слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом (далі – ЦК).
Так, відповідно до п. 1 ст. 256 ЦК під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПК, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПК, не пізніше закінчення 1 095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п.102.1 ПК).
Поряд з цим законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкового звіту, зокрема податковий розрахунок за формою № 1ДФ, після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ПК.