Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Кабміну пропонують оптимізувати методику розрахунку комунальних тарифів

6 листопада 2015 р.

Не минуло й кількох років, як уряд знову заговорив про необхідність змінити підхід до формування тарифів на комунальні послуги. НКРЕКП подала в Кабмін законопроект, яким пропонується відмовитися від застарілої методики розрахунку тарифів на послуги природних монополій і перейти до європейського стимулюючого регулювання. Новий підхід буде враховувати обсяг вкладених інвестицій підприємств, можливості їх повернення і витрати на виробництво послуг, що окуповуються.

Учасники ринку вже назвали запропоновані зміни революційними, і вважають, що це дозволить вивести сегмент енергетики з кризи. Для населення це загрожує підвищенням тарифів на першому етапі, однак згодом вартість комунальних послуг стабілізується, можливо навіть її зниження.

Рахувати на новий лад

Як стало відомо РБК-Україна, Кабінет міністрів має намір розглянути проект закону, яким передбачено суттєві зміни в закони “Про природні монополії” та “Про теплопостачання”. Документ розроблений Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), та передбачає перехід підприємств секторів енергетики та водопостачання до моделі стимулюючого тарифного регулювання.

Фактично, це означає, що регулятор і природні монополії відмовляться від ще радянської методики формування тарифів на електричну, теплову енергії, послуги водопостачання і перейдуть до механізму розрахунку вартості на підставі вартості своїх основних активів та інвестицій.

Примітно, що ще у вівторок, 3 листопада, законопроект, копію якого має в своєму розпорядженні РБК-Україна, був включений в порядок денний засідання уряду. Проте вже вчора в ході засідання стало відомо, що революційний проект Кабмін розглядати не буде.

“Це не означає, що документ скасований, його розглянуть на найближчому засіданні. Просто сьогодні у регулятора і чиновників була зустріч з МВФ якраз по тарифам, її не можна було скасувати”, – повідомило РБК-Україна джерело в уряді.

Новим документом пропонується внести ключові зміни в ст. 9 закону україни “Про природні монополії”. Якщо його норми будуть прийняті, то стимулююче тарифне регулювання стане обов’язковим для всіх ліцензіатів НКРЕКП, які працюють в сегменті дистрибуції електроенергії.

 

 

 

З турботою про прибуток

“В електроенергетиці RAB-регулювання розроблялося ще з 2005 р. в НКРЕ. У 2012 р. ми залучали фахівців, проводили наради з учасниками ринку з тим, щоб ввести стимулююче регулювання в сегменті тепла та води”, – розповів РБК-України колишній член НКРЕ та Нацкомпослуг Валерій Кальченко.

За його словами, стимулююче регулювання повноцінно запрацює тільки тоді, коли буде проведена оцінка активів компаній.

“Ми прораховували по теплу, як зміниться тариф для споживача після переоцінки основних фондів підприємств. За нашими розрахунками, якщо вартість активів зросте в 3-6 разів, то збільшення тарифу буде до 15%, – пояснив Валерій Кальченко. – Це дозволить уникнути неефективної системи, за якої держава регулює прибуток підприємств і одним єдиним джерелом для них є амортизаційні відрахування”.

Втім, експерт уточнив, що після оцінки основних фондів, при збільшенні їх вартості – цей показник буде враховано в доході підприємств, відповідно, зростуть і податкові зобов’язання ліцензіатів. “Цей момент потребує врегулювання”, – зазначив Кальченко.

Він також підкреслив, що підприємства при стимулюючому тарифі можуть “зробити ставку на максимальне скорочення виробничих витрат, а не підвищення якості послуги для споживачів”.

“Ще в 2010-2011 рр. ми розробили методики звітності для підприємств і можливості контролю з боку регулятора за якістю послуги. Тобто, якщо ліцензіат у звіті демонструє різке скорочення витрат, – у регулятора з’являється привід перевірити належне надання послуги. Якщо якість низька – регулятор або штрафує, або повертає ліцензіата на систему “витрати плюс”. Принаймні, у нас була така задумка”, – повідомив Валерій Кальченко.

Зазначимо, що учасники ринку ініціативу НКРЕКП схвалюють і вважають революційною.

“У цьому році регулятором був сформований перелік компаній для переходу на RAB-регулювання в 2016 р.: Київобленерго, Кіровоградобленерго, ДТЕК Дніпрообленерго, Львівобленерго, Вінницяобленерго і Прикарпаттяобленерго. При цьому обленерго повинні виконати суворі вимоги для старту: на 100% розраховуватися з ДП “Енергоринок” за придбану электроэненгрию або узгодити реструктуризацію боргів, провести оцінку активів, виконати інвестпрограму на момент переходу на RAB”, – повідомили РБК-Україна в прес-службі ДТЕКЕнерго.

При цьому в компанії уточнили, що після переходу на стимулюючий метод обленерго повинні будуть вкладати певні обсяги інвестицій і надалі, а також вести моніторинг і виконувати встановлені вимоги до якості послуг.

“При недотриманні умов обленерго буде отримувати штрафи. За нашими розрахунками, такі штрафи для обленерго можуть досягати 70 млн грн, що дуже відчутно для компанії, це можна порівняти з будівництвом двох сучасних модульних підстанцій 10-35 кВ. Таким чином споживач гарантовано отримає якісну послугу”, – заявили в ДТЕК

При цьому в компанії вважають, що незалежна переоцінка активів “поставить в рівні умови всі обленерго і дасть реальну вартість фізичних об’єктів”, а нова система тарифоутворення – “шанс розвиватися і зрушитися з мертвої точки”.

Не менше очікують переходу до нової методики й теплоенергетики.

“Це може стати для нас можливістю виходу з кризи. У теплокомуненерго з’являться можливості вкладати кошти в модернізацію та енергозбереження, – зазначив президент міжгалузевої асоціації “Укртеплокомуненерго” Арсентій Блащук. – Однак тут треба врегулювати питання з “Нафтогазом”. Якщо НАК як і раніше буде обкладати нас штрафами і пенею за борги попередніх періодів, то у нас знову “вимиються” всі кошти. Адже борги виникли не з нашої вини, а тому, що тарифи на тепло були необґрунтованими”.

Він також уточнив, що кілька теплокомуненерго вже прораховують можливості переходу на стимулюючий метод, і деякі з них навіть проводять переоцінку активів.

“Активи оцінюють українські компанії, що мають спеціалізацію в цьому питанні. Зацікавилися новою методикою ТКЕ у Харкові, Житомирі, ну і, звичайно, “Київенерго”, – уточнив Блащук.

Разом з тим водопостачальні підприємства поки що не зовсім готові до переходу на нову систему тарифних розрахунків.

“Минулого тижня була нарада в НКРЕКП, куди були запрошені і водоканали, і теплоенергетики. Більше йшлося про те, як перевести енергетичні підприємства на нову методику”, – повідомилиРБК-Україна в Асоціації “Укрводоканалекологія”.

За словами директора ТОВ “Белоцерковвода” Ольги Бабій, стимулююче регулювання протягом перших трьох років ніяк не вплине на якість послуг.

“Воно дозволить за цей період модернізувати основні фонди і технології, які дадуть результат лише через три роки, – зазначила вона. – Інвестиційні заходи в рамках RAB повинні жорстко контролюватися регулятором і місцевими органами виконавчої влади. Тільки тоді буде ефект”.

При цьому Ольга Бабій підкреслила, що нова методика тарифоутворення безпосередньо позначиться на споживачах.

“Споживач заплатить за все. Завдання RAB-регулювання полягає в тому, що споживач сам оплачує собі якісну послугу в майбутньому. При такому регулюванні в умовах стабільної економіки тариф спочатку зростає, потім стабілізується, потім падає. Досвід інших країн показує зміну такої динаміки протягом п’яти років. Що буде в Україні – прогнозувати складно”, – зазначила керівник водопостачального підприємства.

 

Тобто, новий порядок тарифоутворення торкнеться всіх підприємств, що передають електроенергію по магістральних та міждержавних мережах, розподіляють її по локальних ліній, і постачальників енергоресурсу. Крім того, під дію запропонованої норми підпадуть теплогенеруючі підприємства і компанії, які здійснюють транспортування тепла, а також водопостачальні підприємства.

Стимулююче регулювання відомо в європейській та американській практиці як RAB-метод (Regulatory Asset Base management), застосовується з початку 90-х років на Заході і тільки з 2008 р. у країнах Східної Європи і Росії. По суті, він є системою довгострокового тарифного планування, мета якої – залучення капітальних інвестицій в модернізацію основних активів мережевих підприємств, скорочення операційних витрат на виробництво товарів комунальних монополій та покращення якості послуг для споживачів.

Зараз всі комунальні тарифи розраховуються за старою методикою “витрати плюс рентабельність”, за якою національний регулятор обмежує граничний рівень прибутку для підприємств енергетики та водопостачання. Відповідно, комунальним монополіям вигідно завищувати обсяг своїх операційних витрат, а в основі тарифних розрахунків лежить амортизація вже застарілих основних фондів.

При RAB-регулювання тарифи будуть розраховуватися на основі вартості активів монополістів, оцінку яких повинна провести незалежна компанія, а також з урахуванням нових інвестицій, передбачених інвестиційною програмою після запуску RAB -регулювання. Такі тарифи розраховуються, як правило, на тривалий період (3-5 років), протягом якого вартість послуг не змінюється, оскільки враховує і прогнозне зростання ціни енергоносіїв.

Таким чином, підприємство отримує стимул за рахунок скорочення своїх виробничих витрат впроваджувати енергозбереження, через що збільшувати дохід і залучати інвестиції на модернізацію. Регулятор при цьому встановлює норму дохідності на інвестований капітал, щоб у інвестора були гарантії повернення своїх коштів. В Євросоюзі цей показник варіюється в діапазоні 6-15%, в залежності від періоду дії стимулюючих тарифів. По закінченню періоду, згенерована економія і скорочення витрат, дають підстави для перегляду тарифу – він може бути зменшений або залишитися стабільним.

 

Задуми регулятора

В Україні це далеко не перша спроба перевести мережеві компанії в сегменті монопольних послуг на стимулююче тарифоутворення. Відповідні зміни в закон “Про природні монополії” були прийняті ще в 2012 р. Однак досі нові норми залишалися лише на папері.

Запропонований Кабміну законопроект чіткіше прописує умови переходу і передбачає врахування в тарифі вартості регульованої бази активів. Крім того, планується проведення моніторингу скорочення обсягів використання природного газу в теплоенергетиці.

За словами голови НКРЕКП Дмитра Вовка, розрахунки нових тарифів для ліцензіатів-монополістів буде проведено після оцінки регуляторної бази активів і визначення терміну амортизації.

“Зростання тарифів для споживачів на першому етапі буде в будь-якому випадку, який би метод тарифного регулювання ми не обрали – cost-plus чи RAB, оскільки кожен з них передбачає врахування в тарифі повноцінної амортизацій. Проте в середньостроковій перспективі RAB вигідніше і споживачеві, і компанії”, – пояснив Вовк РБК-Україна.

Голова регулятора також уточнив, що сегменти теплової енергетики та водопостачання перейдуть на новий метод тарифоутворення не раніше 2018-2020 рр.

“До того часу ми зможемо завершити загальнообов’язкові програми з обліку, зниження втрат, упорядкування і бенчмаркінгу їх операційних витрат, дотримання простих законодавчих норм. Тобто, необхідно сформувати правила і нормативи, якими будуть керуватися ліцензіати, перш ніж ми введемо новий метод”, – зазначив Дмитро Вовк.

Зазначимо, що з наступного року перехід на стимулююче регулювання передбачений у вигляді пілотних проектів для шести обленерго. Раніше директор з розвитку бізнесу НАК “Нафтогаз-України” Юрій Вітренко повідомив РБК-Україна, що RAB-метод буде в 2016 р. застосовуватися газорозподільними компаніями (облгазами).

При цьому основне питання, яке належить вирішити чиновникам, – створення уніфікованої для кожного сегмента галузі методики оцінки активів.

“Такі методики розроблені для газо- та електропостачальних компаній, над рештою ведеться робота, – повідомив Вовк. – Логіка методик оцінки передбачає врахування вартості фондів при їх оновленні, знос, а також коефіцієнт утилізації”.

Разом з тим, голова регулятора зазначив, що поки немає конкретного показника по нормі дохідності на інвестований капітал, застосування якого дозволить інвестору повернути вкладені в підприємство засоби.

“По суті, мова йде про ставки повернення вкладень. І вони залежать від вартості капіталу в країні. В Європі вони зазвичай єдині для нової і старої бази активів. В Україні, за прикладом електроенергетики, ми зробили різні ставки для спочатку інвестованого (5%) і нового (15%) капіталу. Різна ставка обумовлена тим, що вона нижча від вартості капіталу. В сегментах водо- і теплопостачання ми підемо тим же шляхом”, – сказав Дмитро Вовк.

 

Джерело: http://uteka.ua/channels_store/publication/Kabminu-proponuyut-optimizuvati-metodiku-rozraxunku-komunalnix-tarifiv-10987

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!