Із 1 червня Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг 2015 року видання, перекладені на українську мову, застосовуються як національні стандарти аудиту. Цими стандартами мають керуватися всі аудитори та аудиторські фірми при складанні звітів із завдань, які будуть виконуватися після 1 червня цього року (рішення АПУ від 04.05.17 р. № 344).

Із 1 червня унесено зміни до Правил організації статистичної звітності, що подається до Нацбанку, затверджених постановою Правління НБУ від 01.03.16 р. № 129. Зокрема, виключено форми звітності № 302, № 523 та № 529 та запроваджено дві нові форми:
– форму № 217 подають банки з метою моніторингу ефективності прийнятих персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
– форму № 511 подають уповноважені фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку (далі – оператор) з метою отримання інформації про обсяги валютно-обмінних операцій окремих структурних підрозділів небанківських фінустанов для подальшого їх аналізу та контролю.
Також унесено зміни до інших форм статзвітності. Небанківські фінустанови та оператор надаватимуть статистичні дані у форматі XML через веб-портал Нацбанку (постанова Правління НБУ від 05.05.17 р. № 35). Про строки подання окремих форм статзвітності Нацбанк повідомив листом від 13.05.17 р. № 31-0005/34431).

Із 1 червня уточнено Правила організації статзвітності, що подається до Нацбанку України в умовах особливого періоду, затверджені постановою Правління НБУ від 01.03.16 р. № 130 (далі – Правила № 130). Новим п. 12¹ визначено, що інші фінансові установи, оператор надсилають зведені дані по установі в цілому, у розрізі відокремлених підрозділів, у розрізі регіонів за операціями, здійсненими відокремленими підрозділами установи. Дані подаються в електронному вигляді через веб-портал НБУ, в строки, визначені додатком до Правил № 130. Структура та формат подання звітності розміщується на сторінках Офіційного інтернет-представництва НБУ.
У разі неможливості подання:
- форм статзвітності електронною поштою або через веб-портал НБУ форми подаються на електронних носіях з електронним цифровим підписом Центральній розрахунковій палаті або на паперових носіях – Департаменту статистики та звітності (п. 15);
- зведеної інформації банком – юрособою/іншою фінустановою, оператором, яким надано генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, її надає відокремлений підрозділ, визначений головною установою. Про зазначені випадки повідомляється Нацбанк (постанова Правління НБУ від 10.05.17 р. № 37).

Із 4 червня набуває чинності Закон від 07.02.17 р. № 1834-VIII, яким визначено правові, економічні та організаційні засади доступу до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж. Визначено, що правила надання доступу до інфраструктури об’єкта будівництва; об’єкта транспорту; об’єкта електроенергетики; кабельної каналізації електрозв’язку; будинкової розподільної мережі та інші затверджує КМУ. Установлено права та обов’язки власників інфраструктури об’єкта доступу (далі – власник) і замовників.
Зокрема, власник має право:
- вимагати укладення договору з доступу (далі – договір) для надання доступу до інфраструктури відповідного об’єкта та визначати плату за доступ, розраховану за методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом;
- перевіряти хід виконання замовником робіт відповідно до договору та вимагати усунення виявлених порушень;
- відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу, погодженні проектної документації та укладенні договору виключно з підстав, визначених цим Законом;
- демонтувати (частково демонтувати) технічні засоби телекомунікацій (далі – ТЗТ), розміщені на елементах інфраструктури об’єкта;
- розривати договір у випадках, передбачених договором та/або законодавством (ч. 1 ст. 14).
Власник зобов’язаний: надавати замовнику безперешкодний доступ до всіх ТЗТ, розміщених на елементах інфраструктури об’єкта; здійснювати за власний рахунок поточний та капітальний ремонти елементів інфраструктури, якими користується замовник, і не допускати замовлення та виконання додаткових робіт та послуг з утримання таких елементів за рахунок замовника тощо (ч. 2 ст. 14).
Власнику забороняється вимагати від замовника виконання будь-яких робіт, здійснення будівництва, реконструкції, технічного переоснащення інфраструктури об’єкта як умови отримання доступу до нього.
Після укладення договору замовник має право: безперешкодного доступу до всіх ТЗТ та проведення робіт згідно з договором; отримання електроживлення для забезпечення функціонування ТЗТ; приєднання ТЗТ до електромереж (ч. 2 ст. 15).
Замовник зобов’язаний: розміщувати свої ТЗТ відповідно до договору; відшкодовувати власникові або третім особам збитки, заподіяні внаслідок невиконання чи неналежного виконання робіт, внаслідок дій або бездіяльності замовника, безпосередньо пов’язаних із розміщенням та експлуатацією ТЗТ; розміщувати на своїх ТЗТ на зручному для огляду місці відомості про себе (найменування та номер контактного телефону); не допускати самовільного розміщення ТЗТ; своєчасно сплачувати плату за доступ до інфраструктури об’єкта доступу, яка може складатися з одноразової та/або періодичної плати, тощо (ч. 3 ст. 15).
Договори, які є чинними на 4 червня, діють до завершення строку їх дії на визначених ними умовах. На вимогу замовника або власника вони мають бути приведені у відповідність до ч. 6 ст. 16 цього Закону, якою визначено істотні умови договору, у місячний строк із дня виставлення вимоги.
За ТЗТ, розміщені до 4 червня на елементах інфраструктури об’єктів:
- доступу всіх форм власності – одноразова плата за доступ не справляється;
- будівництва всіх форм власності з метою надання виключно загальнодоступних телекомунікаційних послуг – плата за доступ до ТЗТ не справляється (п. 3, 4 розд. VI).
З метою обліку ТЗТ, розміщених на відповідних будинкових розподільних мережах, та врегулювання господарських відносин між власником інфраструктури об’єкта доступу та замовником вони проводять технічну інвентаризацію цих засобів та укладають договір із доступу без стягнення плати за доступ (розд. 6).

Із 5 червня набуває чинності Закон від 07.02.17 р. № 1830-VII, яким унесено зміни до Водного кодексу України, пов’язані з одержанням дозвільних документів на спецводокористування (далі – дозвіл), зокрема:
– установлено єдиний орган для видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу – територіальні органи Держводагентства (ст. 49). Видача дозволів тепер не в компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад (ст. 8¹);
– для одержання дозволу юридична або фізична особа, фізособа-підприємець подає до зазначених органів відповідну заяву в паперовій або електронній формі, до якої додаються:

• обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;
• опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;
• нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами;
• затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води – для підприємств та організацій ЖКГ, суб’єктів господарювання (далі – СГ), які надають послуги із централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
• копія правовстановних документів на водні об’єкти (для орендарів – водних об’єктів).

Зазначений перелік документів є вичерпним.
Видача (надання відмови у видачі) дозволу здійснюється безоплатно протягом 30 календарних днів із дня надходження заяви та документів. У видачі дозволу може бути відмовлено у разі:
- подання неповного пакета документів або виявлення в них недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законодавства, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
- негативного висновку Держгеонадра та МОЗ щодо можливості здійснення спецводокористування (ст. 49).
Скорочено перелік підстав для припинення права спецводокористування. Дозвіл може бути анульований у разі: звернення водокористувача із заявою про анулювання дозволу; визнання водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність; припинення юрособи (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідація) або припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця, смерті фізичної особи, яка одержала дозвіл (ст. 55).
Орган, що видав дозвіл, може анулювати його через адміністративний суд у разі: подання недостовірної інформації в заяві та документах, що додаються до неї; передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам; виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення; систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спецводокористування в установлені строки; порушення умов спецводокористування та охорони вод, стосовно яких Держводагентством раніше уже було видано припис про їх усунення.
Держекоінспекція інформує дозвільні органі про надані приписи СГ, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та контролює їх виконання (п. «е» ч. 1 ст. 20² Закону від 25.06.91 р. № 1264-XII).

Із 6 червня Конвенція МОП про мінімальні норми соціального забезпечення № 102 набере чинності для України. Україна бере на себе зобов’язання за такими розділами Конвенції:
- розд. II «Медичне обслуговування»; розд. III «Допомога у зв’язку з хворобою»; розд. IV «Допомога по безробіттю»; розд. V «Допомога по старості»;
- розд. VI «Допомога у випадку трудового каліцтва або професійного захворювання»; розд. VII «Родинна допомога»; розд. VIII «Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами»; розд. IX «Допомога по інвалідності»; розд. X «Допомога у зв’язку з втратою годувальника» (Закон від 16.03.16 р. № 1024-VIII, лист МЗС від 20.04.17 р. № 72/14-612/1-933).

До 11 червня продовжено дію тимчасових надзвичайних заходів на ринку електроенергії, передбачених розпорядженням КМУ від 12.04.17 р. № 261. Тимчасові дії направлено на забезпечення надійної, безперебійної, стабільної роботи об’єднаної енергосистеми України, запобігання виникненню дисбалансу між виробництвом і споживанням електроенергії (розпорядження КМУ від 11.05.17 р. № 309-р).

Із 10 червня набувають чинності зміни до законодавчих актів, направлені на вдосконалення містобудівної діяльності, зокрема:
– посилено відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва;
– скасовується визначення категорій складності об’єктів будівництва та уводиться оцінювання об’єктів тільки за класами наслідків (відповідальності) (тобто за рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта);
– із 10 червня об’єкти будівництва I та II категорій складності належать відповідно до об’єктів із незначними (СС1) наслідками; III та IV категорій – до об’єктів із середніми (СС2) наслідками; V категорії – до об’єктів із значними (СС3) наслідками. Клас наслідків визначається для кожного об’єкта – будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі зі складу комплексу (будови);
– визначено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (нова ст. 41¹ Закону від 17.02.11 р. № 3038-VI);
– перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабміном (Закон від 17.01.17 р. № 1817-VIII).

Із 11 червня СГ, які здійснюють діяльність із надання послуг із фінансового лізингу, надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств, надання послуг факторингу та довірчого управління фінансовими активами та до 10.12.16 р. внесені до Держреєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінпослуги, керуються у своїй діяльності Ліцензійними умовами, затвердженими постановою КМУ від 07.12.16 р. № 913.

Із 12 червня Нацбанк уводить на валютному ринку заходи з метою усунення бар’єрів для ЗЕД-операцій та припливу прямих іноземних інвестицій. Зокрема, п. 17 постанови Правління НБУ від 13.12.16 р.
№ 410, викладеним у новій редакції, дозволено купівлю/перерахування інвалюти з метою повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів (далі – ЦП), корпоративних прав, коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юросіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів.
При цьому обов’язковим є одночасне дотримання таких умов:
- купівлю/перерахування інвалюти із цією метою здійснює резидент (покупець ЦП/корпоративних прав; юрособа, статутний капітал якої зменшується/з якої виходить учасник – іноземний інвестор; посередник (комісіонер, повірений)) або іноземний інвестор (далі – особа);
- протягом календарного місяця особа здійснює купівлю/перерахування інвалюти із цією метою у загальній сумі, що не може перевищувати 5 млн дол. США (еквівалент цієї суми в іншій інвалюті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції);
- особа здійснює купівлю/перерахування інвалюти із цією метою через один уповноважений банк (за її вибором). Прописано умови, за яких клієнту може бути дозволено змінити банк, що обслуговує такі операції.
Зазначені обмеження не поширюються на купівлю/перерахування інвалюти з метою повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу державних облігацій України на фондових біржах та поза їх межами, а також із продажу боргових/лістингових ЦП на фондових біржах.

Із 16 червня втрачає чинність п. 2 постанови Правління НБУ від 13.12.16 р. № 410, яким установлено вимогу з обов’язкового продажу на МВРУ надходжень в інвалюті із-за кордону на користь юросіб, фізосіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юрособи, а також надходжень в інвалюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Із 20 червня набуває чинності Закон від 15.11.16 р. № 1734-VIII, направлений на приведення законодавства України у сфері споживчого кредитування у відповідність до законодавства Євросоюзу та міжнародних стандартів. Законом урегульовано відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг. Зокрема, визначено вимоги:
– до інформаційного забезпечення договору про споживчий кредит (далі – договір). Так, реклама споживчого кредиту (далі – кредит) має містити стандартну інформацію про його максимальну суму; реальну річну процентну ставку; максимальний строк кредиту; розмір першого внеску у разі надання кредиту для придбання товарів (послуг) з відстроченням або з розстроченням платежу.
У рекламі забороняється зазначати, що споживчий кредит може надаватися без документального підтвердження кредитоспроможності позичальника або що кредит є безпроцентним чи надається під 0 % тощо (ст. 7);
– до договору, зокрема до умов та форми договору, порядку його укладення, права споживача на відмову від договору, дострокове повернення кредиту, реструктуризацію зобов’язань, відступлення права вимоги за договором. Установлено черговість погашення вимог за договором у разі недостатності коштів: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу – сума кредиту та проценти за користування ним; у третю – неустойка та інші платежі відповідно до договору.
Також установлено відповідальність споживача за договором. У разі порушення зобов’язання про повернення кредиту та процентів за ним споживач має відшкодувати кредитодавцю завдані ним збитки з урахуванням особливостей, визначених ст. 21 цього Закону.
А саме: у договорах пеня за невиконання зобов’язання з повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більше 15 % суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штрафу, пені), нарахована за порушення зобов’язань за договором, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
До Закону додається форма паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору).
Дія цього Закону не поширюється на низку договорів, зокрема на договори кредитування рахунка зі строком погашення кредиту до одного місяця та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування грошовими коштами; кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом підписання мирової угоди, затвердженої судом; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує 1 МЗП, тощо. Закон поширюється на договори, укладені після дня набрання ним чинності.

До 25 червня ліцензіати, які провадять господарську діяльність на ринку природного газу (а саме: з транспортування; із зберігання (закачування, відбору); розподілу; постачання природного газу), мають привести свою господарську діяльність у відповідність до вимог Ліцензійних умов (далі – Умови), затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.17 р.
№ 201, та подати до НКРЕКП:
– копію паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) із відміткою податкового органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізособами-підприємцями, які повідомили податковий орган про таку відмову);
– відомості про засоби провадження господарської діяльності з постачання природного газу згідно з додатком 2 до Умов (ч. 3 ст. 15 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII).

25 червня спливає строк приведення державними і комунальними унітарними підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді, що створені до 25.06.16 р., своїх статутів і внутрішніх положень у відповідність до Закону від 02.06.16 р. № 1405, яким, зокрема, установлено, що:
– органами управління комунального унітарного підприємства (далі – комунальне підприємство) є керівник підприємства, призначений (обраний) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства, підзвітний органу, який його призначив (обрав). Наглядова рада контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом;
– річна фінансова звітність комунального підприємства може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором в порядку, передбаченому рішенням відповідної місцевої ради;
– таке підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність на своєму веб-сайті або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, які визначені рішенням відповідної місцевої ради. Доступ до веб-сайтів є цілодобовим і безплатним.

До 27 червня є чинними прийняті та не виконані до 27.06.15 р. рішення Верховної Ради та Ради міністрів АР Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на роз-
роблення проектів землеустрою про створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань. Ці проекти є підставою для внесення відомостей до Держземкадастру (п. 2 розд. ІІ Закону від 02.06.15 р. № 497-VIII).

Із 27 червня повним освоєнням радіочастотного ресурсу за ліцензією, що надає права виключного користування номіналами, смугами радіочастот, є наявність у ліцензіата не менше одного дозволу на експлуатацію РЕЗ з користуванням певною частиною смуги радіочастот, визначеної в ліцензії для цього регіону, на кожні 500 тис. населення відповідного регіону за умови надання цим ліцензіатом у відповідному регіоні телекомунікаційних послуг за встановленими показниками якості послуг.
У разі наявності у ліцензіата кількох ліцензій в одній смузі радіочастот враховуються всі вказані ліцензії (пп. 4.1.8 Ліцензійних умов, затверджених рішенням Нацкомзв’язку від 19.08.05 р. № 53). Підставою для визначення чисельності населення в Україні, у тому числі у відповідному регіоні, є статистичний збірник Держстату «Чисельність наявного населення України» за попередній рік (рішення Нацкомзв’язку від 08.11.16 р. № 588).

До 1 липня неприбуткові підприємства, установи та організації з метою включення їх до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність до норм Податкового кодексу та подати копії таких документів до контролюючого органу. Ті неприбуткові організації, які не дотрималися цих вимог, будуть виключені з Реєстру після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року (постанова КМУ від 29.03.17 р. № 195, лист ДФС від 26.04.17 р. № 10382/7/99-99-15-02-01-17).

До 1 липня Кабмін повинен відшкодувати в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироб-
лялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплоенергії та зазначених послуг тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування до 1 січня 2016 року (Закон від 16.07.15 р. № 626-VIII).

До 1 липня Мінвугілля повинне розрахувати ціну природного газу на рівні імпортного паритету та розмістити на своєму веб-сайті інформацію про таку ціну і про деякі умови виконання спеціальних обов’язків, які покладаються на суб’єктів ринку природного газу (постанова КМУ від 22.03.17 р. № 187).