Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

ІТ-індустрія: вибір системи оподаткування

21 березня 2016 р.

Вибір системи оподаткування в ІТ-індустрії має важливе значення, оскільки податки складають істотну частину витрат у таких суб'єктів. У цій статті видання БУХГАЛТЕР & ЗАКОН розповість про те, на які критерії слід звернути увагу при прийнятті такого рішення.

ІТ-юрособа: можливі системи оподаткування
Суб'єкт ІТ-індустрії, який є юридичною особою, може вибрати одну з наступних систем оподаткування:
1) загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток;
2) спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку.
У кожній із зазначених систем суб'єкт ІТ-індустрії може бути зареєстрований платником ПДВ, а може таким і не бути. Щодо цього податку варто врахувати, що більшість операцій в ІТ-індустрії або звільнені від оподаткування ПДВ, або не є об'єктом оподаткування ПДВ.
У той же час є ряд операцій, які обкладаються ПДВ. Тому суб'єкт ІТ-індустрії повинен прийняти рішення, чи буде він реєструватися платником ПДВ.
Згідно з п. 181.1 ПКУ така реєстрація є обов'язковою, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ, в тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ).
Причому контролери відносять до неоподатковуваних операцій для цілей реєстрації платниками ПДВ операції, які (питання-відповідь з розділу 101.01.01 ресурсу База податкових знань ( "ЗІР")):

  • підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ
    і
  • звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Тобто з метою розрахунку граничного обсягу операцій враховують також операції, звільнені від ПДВ, в тому числі на підставі п. 261 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. При цьому не беруть до уваги операції, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, роялті, які виплачуються в грошовій формі (пп. 196.1.6 ПКУ).
В інших випадках суб'єкт ІТ-індустрії може зареєструватися платником ПДВ добровільно (п. 182.1 ПКУ, п. 3.4 Положення № 1130).
У той же час зазначені вимоги про обов'язкову і добровільну реєстрацію платником ПДВ не поширюються на осіб, які є платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку 5% (пп. 3 п. 297.1 ПКУ).

Єдиний податок
Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, якщо воно відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ.
Суб'єкти ІТ-індустрії можуть стати платниками єдиного податку третьої групи, якщо обсяг доходу протягом календарного року у них не перевищує 5000000 гривень (пп. 3 п. 291.4 ПКУ). При цьому орієнтуються на дані попереднього календарного року (пп. 298.1.4 ПКУ). Тобто при переході на сплату єдиного податку в 2016 р аналізують дані 2015 р
Єдинники також повинні перевіряти, чи не перевищено доходний критерій протягом року. У разі перевищення в податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу платники єдиного податку третьої групи повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі та перейти на загальну систему оподаткування (пп. 3 п. 293.8 ПКУ).
У дохід юридичної особи включають (пп. 2 п. 292.1 ПКУ):

  • • будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відокремлених підрозділів такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та / або безготівковій). Такий дохід відображають на дату надходження грошових коштів;
  • дохід у вигляді безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) - на дату підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
  • для платників ПДВ - суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності на дату списання кредиторської заборгованості.

Платники ПДВ для розрахунку доходного критерію беруть дані без ПДВ (питання-відповідь з розділу 108.01.02 ресурсу База податкових знань ( "ЗІР")).
Суб'єкти ІТ-індустрії мають право обрати одну з наступних ставок єдиного податку (п. 293.3 ПКУ):
1) 3% доходу - у разі сплати ПДВ (при цьому суб'єкт господарювання обов'язково повинен бути зареєстрований платником ПДВ). Крім того, контролери зазвичай наполягають на тому, щоб в цьому випадку були в наявності оподатковувані ПДВ операції. У разі анулювання реєстрації платника ПДВ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5% (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування (пп. 5 п. 293.8 ПКУ);
2) 5% доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставки єдиного податку для юросіб - платників третьої групи встановлюються у подвійному розмірі зазначених ставок (п. 293.5 ПКУ):

  • до суми перевищення граничного обсягу доходу (20 млн. гривень);
  • до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі (готівковій або безготівковій);
  • до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів (п. 297.1 ПКУ):

  • податку на прибуток підприємств;
  • ПДВ за операціями поставки товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (платники єдиного податку за ставкою 5%). У той же час ввізний ПДВ, а також всі інші митні платежі і збори єдинники сплачують в загальному порядку (п. 297.2 ПКУ);
  • податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються для здійснення господарської діяльності.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 р № 578, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу (п . 296.3, пп. 49.18.2 ПКУ).
Сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ПКУ).

Податок на прибуток
Об'єктом оподаткування на загальній системі є прибуток із джерелом походження з України та за її межами (пп. 134.1.1 ПКУ), який оподатковується за ставкою 18% (п. 136.1 ПКУ).
При цьому можливі два варіанти розрахунку об'єкта оподаткування:
1) з коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ;
2) без коригування фінрезультату на суму всіх різниць, зазначених в розділі III ПКУ. Цей варіант можуть вибрати платники податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому слід поставити позначку про непроведення коригування в спеціальному полі в декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.2015 р № 897.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ПКУ).
Згідно з пп. 49.18.2 ПКУ декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для (п. 137.5 ПКУ):

  • платників податків, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року (новостворені), які сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  • платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, що не перевищує 20 мільйонів гривень. У такій річний дохід включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В цьому випадку декларація подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).
Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем ​​відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації (п. 57.1 ПКУ).
Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ щодо об'єктів нежитлової нерухомості (п. 137.6 ПКУ).

Загальна чи спрощена система: що вигідніше?
Для суб'єктів ІТ-індустрії, у яких велика частина операцій не обкладається ПДВ, при обранні спрощеної системи оподаткування в цілому вигідніше застосовувати ставку єдиного податку 3% плюс ПДВ. Однак на практиці контролери часто відмовляють таким суб'єктам в сплаті єдиного податку за ставкою 3%, аргументуючи це відсутністю податкових зобов'язань з ПДВ. До того ж суб'єкти ІТ-індустрії часто і самі не бажають реєструватися платниками ПДВ в силу складності адміністрування цього податку.
З урахуванням викладеного, порівняємо дві системи оподаткування:
1) спрощену систему зі сплатою єдиного податку за ставкою 5%;
2) загальну систему без сплати ПДВ.
При використанні 5% єдиного податку в спрощеному вигляді процедуру розрахунку єдиного податку в формульному вигляді можна представити так:

ЕН5% = В х 0,05 = (М + ДВ) х 0,04,

де ЕН5% - сума єдиного податку, що сплачується за ставкою 5%, грн .;
В - доходи від реалізації продукції (виручка, отримана в готівковій або безготівковій формі), грн .;
М - матеріальна складова, яка входить до складу реалізованої продукції (включає в себе витрати на матеріали і амортизацію необоротних активів), грн .;
ДВ - додана вартість, яка складається з витрат на оплату праці (включаючи нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), податки і збори, що входять в собівартість продукції, а також прибуток, грн.
Податок на прибуток (Пприб) розраховують так:

Пприб = П х 0,18,

де П - прибуток (фінансовий результат до оподаткування), визначений за даними бухгалтерського обліку, грн.
порівняємо:
П х 0,18 <В х 0,05;
П <0,277778 х В.
Таким чином, загальна система оподаткування стає вигідніше в тому випадку, коли прибуток становить менше 27,78% від ціни продукції.
Умова:
Ціна ІТ-продукції становить 10000 грн., При цьому прибуток дорівнює:
1) 27% від ціни продукції (2700 грн.);
2) 27,78% від ціни продукції (2778 грн.);
3) 29% від ціни продукції (2900 грн.)
Рішення:
Проаналізуємо податкові платежі на загальній та спрощеній системі оподаткування:

Таблиця

Варіант

Єдиний податок за ставкою 5 %, грн.

Податок на прибуток без сплати ПДВ, грн.

Варіант 1

10000 х 0,05 = 500

2700 х 0,18 = 486

Варіант 2

10000 х 0,05 = 500

2778 х 0,18 = 500

Варіант 3

10000 х 0,05 = 500

2900 х 0,18 = 522

Як бачимо, тільки в третьому варіанті сума податку на прибуток вище суми єдиного податку.
Зазвичай у суб'єктів ІТ-індустрії рентабельність досить висока і сума прибутку перевищує критерій 27,78% від ціни продукції. Тому, виходячи з проведених розрахунків, виходить, що їм вигідніше ставати платниками єдиного податку.
Але є і більш прийнятний варіант оподаткування. Зокрема, такі суб'єкти найчастіше використовують комбіновану схему, коли основний суб'єкт ІТ-індустрії реєструється юридичною особою на загальній системі оподаткування і не проводить коригування фінрезультату. При цьому один або кілька програмістів виводяться за штат підприємства і надають йому послуги як приватні підприємці - платники єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.
Тоді такі послуги включаються до складу витрат і зменшують тим самим оподатковуваний прибуток до прийнятного мінімуму.

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/IT-industriya-vybor-sistemy-nalogooblozheniya.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!