Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Державно-фінансовий дисбаланс

2 березня 2016 р.

Незважаючи на проведену реструктуризацію зовнішнього державного боргу, а також на дворазове збільшення обсягу золотовалютних резервів у 2015 році, Україна змушена нарощувати обсяг запозичень на «поточні потреби», що наближає її до дефолту.

У січні цього року, згідно з даними Національного банку України (НБУ), обсяг золотовалютних резервів (ЗВР) України збільшився на 142 млн доларів і досяг 13,442 млрд. «У на початку 2015 року багато заявляли, що Україна знаходиться в стані банкрутства і буде змушена оголосити дефолт . Однак протягом року їй не тільки вдалося його уникнути, але і, навпаки, майже подвоїти обсяг своїх ЗВР», - підкреслив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. «У січні цього року Україна не витратила жодної копійки з власних ЗВР. Більш того, вони навіть трохи зросли », - додала голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Джерело золотовалютних резервів
Нагадаємо, що протягом 2014 року обсяг ЗВР України скоротився в 2,7 рази - з 20,42 до 7,533 млрд доларів, а в лютому 2015 року зменшився ще майже на 30 % - до 5,625 млрд. Тобто, рівно рік тому обсяг ЗВР Україна опинився на мінімальному рівні з червня 2003 року і ледве покривав півторамісячну обсяг імпорту країни. При цьому, відповідно до загальноприйнятих стандартів, обсяг ЗВР тієї чи іншої держави повинен бути достатнім для забезпечення імпорту протягом трьох місяців, що для України становить майже 12 млрд доларів.
Проте, вже до 1 квітня 2015 року обсяг ЗВР України виріс на 77,2 % - до 9,97 млрд доларів. Це стало можливим виключно завдяки надходженню в країну першого траншу - в рамках затвердженої Міжнародним валютним фондом (МВФ) чотирирічної програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF) - в розмірі 4,873 млрд доларів; здійсненню інших, набагато більш дрібних, позик; і, нарешті, викупу НБУ на міжбанківському валютному ринку 0,581 млн доларів. В цілому, згідно з даними НБУ, за підсумками 2015 року обсяг ЗВР України збільшився на 77 %, або на 5,767 млрд - до 13,3 млрд доларів і таким чином виявився достатнім для того, щоб покрити обсяг імпорту країни протягом 3,4 місяців.
Як підкреслюють в прес-службі НБУ, головну роль в майже дворазове зростання ЗВР України протягом 2015 року зіграло надходження в країну коштів в рамках програми EFF, а також пов'язаного з нею додаткового фінансування. При цьому цілком очевидно, що державі вдалося залишити цей кредитний ресурс недоторканим, тобто - використовувати його тільки для поповнення власних ЗВР, виключно завдяки тому, що воно здійснювало імпорт, основною статтею якого є енергоносії - природний газ і вугілля, в основному на позикові кошти . Таким чином, якщо до кінця 2015 року обсяг ЗВР України і перевищив мінімально необхідний рівень, то лише завдяки зовнішнім позикам, що тільки збільшило її і без того «непідйомний» борг.

Спосіб скорочення держборгу
Дійсно, як видно з даних профільних державних інститутів, в 2015 рік Україна вступила в стані фактичного банкрутства. Так, обсяг сукупного державного боргу перевищив 69,3 млрд доларів і досяг 63 % її валового внутрішнього продукту (ВВП), в тому числі - обсяг її боргових зобов'язань за єврооблігаціями склав 17,28 млрд а обсяг боргу перед Російською Федерацією (РФ) і російськими банками - 4,7 млрд доларів. При цьому, в минулому році Україні необхідно було виплатити за зовнішніми борговими зобов'язаннями суму в розмірі 11 млрд доларів або 14,9% всього обсягу сукупного держборгу, а протягом 2016-2019 років - ще 32,63 млрд, або 47,6 %. Тобто, в 2015-2019 роках країна повинна була виплатити 62,5 % всіх своїх боргів або 43,63 млрд доларів, що повністю виходило за межі її можливостей.
Тому Україні довелося вступити в переговори зі своїми кредиторами, в результаті яких вона до кінця літа минулого року досягла домовленості про реструктуризацію боргів по єврооблігаціях на суму 19,3 млрд доларів, що передбачає списання 20 % основної суми боргу або 3,8 млрд, а також про перенесення терміну виплати залишилися 80 % або 15,5 млрд на чотири роки - з 2015-2023 років на 2019-2027 роки. При цьому державі довелося погодитися на підвищення середньої відсоткової ставки з 7,22 до 7,75 %, а також - на випуск 20-річних державних деривативів, які були розподілені серед власників єврооблігацій пропорційно до їхніх часток у сумарному реструктуризованих борг.
Таким чином, згідно з даними Міністерства фінансів України, за підсумками 2015 року обсяг сукупного держборгу країни зменшився на 6,2 % або 4,32 млрд доларів і склав 65,49 млрд. При цьому обсяг зовнішнього боргу в той же період, навпаки, збільшився на 11,9 % або 4,62 млрд, до 43,43 млрд доларів. Слід врахувати, що Мінфін не став включати в дану статистику обсяг фінансових зобов'язань за державними деривативів, що, зрозуміло, змінило б загальну картину в бік збільшення обсягу держборгу.
По суті, все це означає, що якщо Україна і вдалося скоротити обсяг сукупного боргу, то дуже незначно. І сталося це, по-перше, завдяки реструктуризації зовнішніх зобов'язань, яка, в кінцевому рахунку, навпаки, тільки збільшила загальну заборгованість. А, по-друге, шляхом виконання певної частини зобов'язань внутрішніх, що, в свою чергу, було «урівноважене» новим витком зростання зовнішнього боргу. Однак, на думку пана Яценюка, певне скорочення сукупного держборгу країни є безсумнівним досягненням уряду. «Мінус 4,32 млрд доларів - це відповідь тим, хто говорить, що ми беремо кредити і збільшуємо борги. Якраз навпаки - ми навчилися брати кредити і зменшувати борги », - підкреслив прем'єр-міністр.

Спосіб покриття витрат
Само собою зрозуміло, що на сьогодні, незважаючи на збільшення золотовалютних резервів - за рахунок кредитного ресурсу, а також видиме скорочення держборгу - шляхом його реструктуризації, Україна не в змозі забезпечити ні стабільність національної валюти, ні оплатити необхідні їй обсяги імпорту - головним чином, тих самих енергоносіїв. А тому - влади доводиться винаходити способи розширення власних можливостей для залучення нових позик.
Так, з метою полегшення доступу до джерел фінансування закупівель природного газу, в кінці січня Верховна Рада прийняла законопроект «Про стабілізаційному (резервному) енергетичному фонді». Цей нормативний акт доповнює положення Бюджетного кодексу нормою, яка дозволяє надавати державні гарантії при запозиченнях грошових коштів, призначених для закупівель енергоносіїв. Тобто, по суті, цей закон перетворює в правило, по-перше, сам факт їх покупки на позикові кошти, а, по-друге, надання держгарантій за такими кредитами. Зокрема, він дасть можливість отримати кредит Світового банку (СБ) для закупівлі газу в Європейському союзі (ЄС) на опалювальний сезон 2016-2017 року в розмірі 700 млн доларів.
Решту коштів, необхідні Україні для проходження наступної зими, також будуть позиковими. «Кредит СБ в розмірі 700 млн доларів, раніше підписані угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) про надання позик в розмірі 300 і 200 млн доларів відповідно, дозволять країні акумулювати фінансовий ресурс в розмірі 1 , 2 млрд», - уточнила міністр фінансів України Наталія Яресько.
Це дозволило їй прийти до висновку про те, що Україна нібито й справді забезпечена засобами для закупівлі газу в майбутній зимовий період. «За всю історію незалежної України держава вперше фінансово готове до наступного опалювального сезону», - підкреслила вона. При цьому, природно, міністр не уточнила, з яких джерел країна буде черпати кошти для повернення цих боргів і, тим більше, якою буде стратегія фінансування закупівель енергоносіїв у наступні періоди.

Джерела нових запозичень
Як би там не було, але всупереч настільки «райдужної» картині, уряд, по-перше, розраховує на залучення нових позик у цьому році, а, по-друге, вкрай стурбоване розширенням діапазону їх джерел. Так, в кінці січня пані Яресько повідомила про те, що протягом року Мінфін розраховує отримати від міжнародних партнерів кредити на загальну суму до 10 млрд доларів, які будуть направлені на фінансування «бюджетних та інвестиційних потреб», а за великим рахунком - перш за все, на «латання дірок».
Зокрема, за даними Мінфіну, МВФ може надати позику в розмірі 5,8 млрд доларів, ЄБРР і Європейський інвестиційний банк - 177 і 175 млн на реалізацію існуючих інвестпроектів і 1,1 і 1,1 млрд на ініціацію нових відповідно, СБ - 210 млн на реалізацію інвестпроектів і 1,5 млрд на ініціацію і підготовку нових позик. Крім того, США висловили готовність надати кредит в розмірі до 1 млрд доларів, Японія - до 1,3 млрд, Швейцарія - 0,2 млрд. І, нарешті, ЄС в цілому - 1,2 млрд євро «готівкою» і 170 млн в вигляді грантів, Польща - 100 млн, Німеччина - 300 млн взагалі і 50 млн на реалізацію інвестпроектів.
Проте, глава уряду впевнений, що цього обсягу кредитування буде недостатньо. «Я подивився макроекономічні прогнози на цей рік: у країни дуже багато викликів і вкрай складна економічна ситуація взагалі вимагає нестандартних рішень. Без кредитування за низькими відсотковими ставками, з великою тривалістю і в національній валюті економічне зростання в країні буде досить проблематичний», - заявив пан Яценюк на зустрічі з представниками банківського сектора. І закликав найбільші банки до спільного пошуку інструментів довгострокового дешевого кредитування в національній валюті.

* * *
Нещодавно фахівці Московського державного університету і Російської академії наук провели дослідження макроекономічних параметрів ситуації в Україні і, виходячи з цього, сформулювали загальний прогноз розвитку її економіки. Відповідно до нього, існує чотири можливі сценарії розвитку подій - повернення до стану справ грудня 2015 року, обмежений дефолт, масштабний дефолт і скоординована допомога. Найбільш близьким до здійснення експерти вважають сценарій обмеженого дефолту, ймовірність якого вони оцінюють в 75 %. У разі реалізації цього сценарію ВВП країни буде зменшуватися на 2-2,5 % на рік, а інфляція складе 16-20 % в рік. В результаті держава буде змушена порушувати графік платежів з обслуговування зовнішнього боргу, що спричинить за собою примусову реструктуризацію боргових зобов'язань в поєднанні з бюджетною кризою і, відповідно, секвестром видатків на 20-30 %.
По суті це означає, що держава буде все глибше грузнути в борговій ямі, національна валюта буде все швидше знецінюватися, ціни - все стрімкіше зростатиме, а соціальні виплати - істотно скорочуватися.

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/Gosudarstvenno-finansovyj-disbalans.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!