Статтею 140 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме:
а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
д) конфіскація за рішенням суду;
е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Законодавством розмежовані поняття "добровільна відмова власника від права на земельну ділянку" та "відчуження земельної ділянки за рішенням власника" як підстави припинення права на земельну ділянку.
Порядок припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника від права на земельну ділянку визначений статтею 142 Земельного кодексу України. Так, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Лист Держземагентства від 22.08.13 р. № 15203/17/4-13.