Попри звіти урядовців про дерегуляцію кількість законодавчих перепон постійно зменшується. Як за рік змінились правила гри для АПК, розповідає Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Кosovan Legal Group.

Протягом останнього року поняття «дерегуляція» стало не тільки трендовим, а й офіційним. Воно використовується в офіційних державних документах та навіть назвах законодавчих актів. І справді зменшення регуляторного тиску з боку держави може дати можливість прискоренню розвитку бізнесу, а особливо аграрному. Але чи стало поняття «дерегуляція» чимось реальним, чи відбулось суттєве зменшення регуляторного тиску? Спробуємо нижче розібратися із впровадженими протягом 2015 року змінами.

Так, 13 січня поточного року на черговому пленарному засіданні парламент прийняв Закон України «Про внесення зміни до статті 17 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"», яким встановив можливість отримання державного відшкодування 50 відсотків вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів без врахування поголів’я худоби. Раніше така норма розповсюджувалася на ферми з кількістю великої рогатої худоби не менше 500 голів, свиноматок — не менше 1200 голів та птиці — не менше 1 мільйона голів. Отже такі зміни відкрили можливість доступу до державного фінансування не тільки великим, а й малим виробникам.

Вже 28 січня 2015 р. була прийнята постанова Кабінету Міністрів України про Деякі питання дерегуляції господарської діяльності № 42.

Даним нормативним актом внесено чимало змін щодо спрощення діяльності в аграрній та дотичних сферах, а саме:

І реєстрація та перереєстрація пестицидів і агрохімікатів:

1. Встановлено чіткий строк для подання клопотання про включення пестицидів і агрохімікатів до плану державних випробувань до 25 березня поточного року;
2. Внесено зобов’язання публікації на офіційному веб-сайті Мінприроди плану державних випробувань препаратів після погодження з МОЗ;
3. Встановлений десятиденний строк для надання дозволів на ввезення дослідних партій препаратів у десятиденний термін після подання заявником необхідних документів та без додаткового узгодження з МОЗ;
4. Встановлений десятиденний строк для надання заявникові рахунку за проведення експертизи препарату;
5. Рішення про відмову у реєстрації (перереєстрації) препарату тепер повинно містити підстави такої відмови;
6. Встановлений  десятиденний строк з моменту сплати реєстраційного внеску для видачі  реєстраційного посвідчення про державну реєстрацію препарату;
7. Реєстрація препарату під іншою торговою маркою з ідентичним складом та якостями діючої речовини видається на підставі заяви, гарантійного листа заявника та без проведення державних випробувань та додаткових експертиз;

ІІ карантин рослин:

1. Скорочений строк видачі висновку фітосанітарної експертизи з трьох діб до 24 годин;
2. Скорочений строк для видачі фітосанітарного сертифікату та фітосанітарного сертифікат на реекспорт, який тепер не може становити більше 24 годин з моменту завершення завантаження транспортного засобу;
3. На 33 позиції зменшений перелік об’єктів регулювання у сфері карантину рослин, контроль за переміщенням яких є обов’язковим для цілей імпорту, експорту та реекспорту, а територією України здійснюється виключно за вимогою власників таких об'єктів. Серед таких об'єктів, що найбільше вирощуються в Україні: пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, гречка, інші зернові культури, соєві боби, подрібнені або не подрібнені, насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене та інші.

Наступним нормативним актом в сфері дерегуляції став Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» № 191 від 12 лютого 2015 р.

Цей закон також вніс чимало змін до чинного законодавства, які суттєво полегшують ведення аграрного бізнесу, а саме:

І в земельній сфері:

1. Додане нове призначення сільськогосподарських земель – для ведення фермерського господарства, яке суттєво впливає на поняття цільового використання таких земельних ділянок та на можливість їх відчуження.
2. Встановлений мінімальний семирічний строк оренди земель сільськогосподарського призначення;
3. Заборонений не тільки продаж, а й будь-яке відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря;
4. Перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки, відсутність яких була основною підставою для визнання недійсними договорів, зменшено до трьох: об’єкт і строк оренди та орендна плата;
5. Об’єктом одного договору оренди можуть бути кілька земельних ділянок, власником яких є орендодавець;
6. Момент передачі земельної ділянки в оренду визначений датою реєстрації договору, а не укладення акту приймання-передачі, як раніше, що також знімає багато спірних питань щодо факту дійсності договору та строку його дії;
7. При розрахунку за договором оренди земельної ділянки у натуральній формі, вартість переданого товару повинна враховуватися за ринковими цінами. Однак лишається незрозумілим, яким чином конкретно визначати такі ціни;
8. Скасовано обов’язкове розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування сільськогосподарських угідь;

ІІ в сфері ветеринарної медицини:

1. Скасована необхідність отримання, як і саме поняття дозволу на ввезення на територію України  ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів і готових кормів, мікроорганізмів та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин;
2. Скасована необхідність отримання ветеринарних свідоцтв для переміщення Україною харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною;

ІІІ в сфері обігу агрохімікатів:

1. Скасовано сертифікацію пестицидів і агрохімікатів на відповідність вимогам державних стандартів та інших нормативних документів з стандартизації;
2. Скасовано здійснення державного контролю за відповідністю вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, у тому числі пестицидів, які завозяться в Україну;

Також даним законом скасовано необхідність отримання товарним біржам висновку щодо відповідності вимогам стосовно надання послуг з укладення та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, погашення податкової заборгованості, а також з укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку).

02 березня 2015 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності». Даним нормативним актом скасовано необхідність ліцензування таких видів діяльності як:

1. Торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин);
2. Торгівля племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
3. Фумігація (знезараження) об’єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;
4. Генетично-інженерна діяльність у замкненій системі.

Вже 05 березня поточного року приймається Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення».

Даний закон врегульовує та фактично надає право нотаріуса на реєстрацію договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що суттєво знімає навантаження з реєстраційних органів, зменшує зловживання та конфлікти у разі наявності більше ніж одного договору оренди, підписаного орендодавцем та значно скорочує час на реєстрацію договорів.

Пізніше 07 липня 2015 р. Кабінетом Міністрів України приймається одразу три Постанови щодо спрощення діяльності в портах України:

1. «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. N 405» під N 483, якою забезпечено рівний доступ портових операторів до причалів що перебувають у господарському віданні адміністрації морських портів України та встановлено єдиний тариф за надання таких послуг. Постанова вступає в силу 01.01.2016 р.;
2. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» N 491. У відповідності до даної постанови:

• додано можливість проведення огляду товарів, що переміщуються через державний кордон у контейнерах у прямому змішаному сполученні за ініціативою декларанта. Зменшено перелік підстав для проведення примусового огляду, які тепер встановлюються виключно Митним кодексом України;
• документи для отримання дозволу на вивезення контейнерів за межі порту наразі будуть узгоджуватися виключно із підрозділом митного органу. Підрозділу ж охорони державного кордону буде надаватися виключно повідомлення про таке вивезення;
• до поняття «пункт пропуску через державний кордон» додано спеціально виділену акваторію у морських і річкових портах;
• прикордонний, митний та інші види контролю суден закордонного плавання, розклад або графік руху яких передбачає послідовний захід у межах територіального моря і внутрішніх вод України в декілька українських портів за місцем розташування одного митного органу, здійснюватимуться  тільки під час прибуття зазначених суден із-за кордону в перший порт України, а під час вибуття - тільки в останньому порту України.
• забезпечення сплати митних платежів під час переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів не надаватиметься у разі, коли товари переміщатимуться морським та річковим транспортом внутрішніми водними шляхами України та/або територіальним морем України з (до) морських та річкових портів, в яких відкриті пункти пропуску через державний кордон;
• збільшено можливість для проведення державного контролю у формі попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон України для морського сполучення;

Дана постанова вже набрала законної сили окрім декількох її положень, що наберуть чинності  01 січня 2016 р. та 01 червня 2016 р.

        3. «Про внесення змін до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення» № 492. Даною постановою внесено поняття баластних вод, порядок їх скидання та обов’язок пломбування пристроїв для скидання таких вод, що зменшить можливість здійснення маніпуляцій з вагою прийнятого на борт вантажу.

15 липня 2015 р. Парламент проголосував Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин" щодо зменшення адміністративного навантаження» № 617.

Даним законом змінений порядок обов’язкової реєстрації осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами на подання інформації для реєстрації, тобто фактично впроваджується заявницький принцип.

Також вводиться обов’язок центрального органу влади щодо публікації інформації на своєму офіційному сайті, як наприклад:

1. про розроблені та/або переглянуті фітосанітарні заходи та фітосанітарні заходи країн призначення, результатів аналізу ризику, рішень про запровадження або скасування карантинного режиму, у тому числі переліку територій, на яких запроваджено карантинний режим, а також переліку регульованих шкідливих організмів, переліків шкідливих організмів A1 та A2 Європейської та Середземноморської організації захисту рослин;
2. щодо результатів аналізу ризику об'єктів регулювання;
3. повідомлення про здійснення фітосанітарних заходів, в тому числі у разі виникнення надзвичайних обставин;
4. Затверджений перелік регульованих шкідливих організмів, а також зміни до нього.

Законом встановлена можливість визначення об’єктів регулювання окремо для цілей імпорту, експорту, реекспорту та переміщення територією України.

Відтепер реєстрація осіб, що їй підлягають у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин буде проводитися протягом десяти днів, а заяви про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката розглядатися протягом двох днів замість десяти.

Цим же законом скасована необхідність контролю та фумігації об’єктів регулювання при їх ввезенні в карантинну зону та додана можливість отримання фіто санітарного сертифікату на рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об'єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об'єктами.

Ще однією приємною зміною є можливість отримання відшкодування шкоди особою, яка у встановленому порядку надала державному фітосанітарному інспектору всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала рішення у визначені терміни.

Даним законом додатково підтверджений скорочений строк для видачі фітосанітарного сертифікату та фітосанітарного сертифікат на реекспорт, який не може становити більше 24 годин з моменту завершення завантаження транспортного засобу. При цьому момент завершення завантаження фіксується шляхом направлення власником вантажу або уповноваженою ним особою письмового повідомлення про початок завантаження транспортного засобу із зазначенням інформації про транспортний засіб, вантаж, запланований час та дату завершення завантаження.

Останнім прийнятим в цьому році дерегуляційним нормативним актом є змінами є Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. N 916 «Про внесення змін до Порядку видачі ветеринарних документів».

Так згідно із вказаною постановою скасовано обов’язок отримання ветеринарних документів у разі переміщення для подальшого вивезення за межі території України через пункти пропуску через державний кордон, відкриті на території морських портів, фуражного зерна. Із набуттям чинності даною постановою 15.12.2015 р. такі документі будуть видаватися виключно за зверненням власника вантажу або уповноваженої ним особи.

Щодо даної постанови є досить влучне нарікання щодо обмеження такого порядку виключно морськими портами у той час, як Постановою № 491 від 07 липня 2015 р. до пунктів пропуску через державний кордон додано і акваторію річкових портів.

Нещодавно Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко розповсюдив інформацію Національної Ради Реформ, у відповідності до якої прогрес у виконанні завдань Міністерства з реформування сільського господарства на 2015 рік оцінюється у 80%. Достатньо важко підтвердити або спростувати таку цифру, навіть спираючись на затверджені Міністерством  план заходів МінАПП з реалізації плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" у 2015 році.

Тим не менш однозначно можна стверджувати, що протягом 2015 р. було внесено чималу кількість суттєвих змін з метою дерегуляції та полегшення діяльності бізнесу в сфері агробізнесу. До того ж на розгляді у Верховній раді знаходиться багато прогресивних законопроектів щодо подальшого суттєвого зменшення дозвільних процедур та реформування земельного законодавства. Втім прогнозувати коли та в якому вигляді вони будуть прийняті ми не беремося. 

Джерело: http://uteka.ua/channels_store/publication/Deregulyaciya-diye-yak-za-rik-zminilis-pravila-gri-dlya-agrariiv-11655