Прийнятий Верховною Радою ще в середині липня закон про вдосконалення системи гарантування вкладів в нашій країні, 7 серпня був підписаний президентом, а з 11 числа цього місяця набув чинності. Прийняття документа традиційно супроводжувалося численними суперечками і дискусіями, що іноді виливалося в злісні звинуваченнями у «зраді» з одного боку і радісні повідомленнями про «погоди», тому розібратися в значенні нового закону для українського ринку не так вже й просто.


Правда, сам закон буде впроваджуватися в практику поступово – в цілому на адаптацію нових законодавчих правил до українських реалій відведено півтора року. Перший з трьох етапів впровадження закону передбачає суттєве розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тепер Фонд, зокрема, зможе перевіряти банки на предмет фінансової спроможності при перших же ознаках їх неплатоспроможності, що, на думку законодетелей, сприятиме запобіганню багатьох масштабних банкрутств.

Далі, з 1 січня 2016 року (на цей день заплановано початок другого етапу), з трьох місяців до одного скорочується термін тимчасової адміністрації в банках. Це означає, що процес визнання банку неплатжеспособным і виведення його з ринку з наступного року істотно прискориться.

Третій і заключний етап «удосконалення системи гарантування вкладів», який стартує 1 липня 2016 року, обіцяє скорочення термінів виплат компенсацій для вкладників банків-банкрутів. З цього моменту, згідно із законом, Фонд має розрахуватися з усіма вкладниками банку протягом 20 днів з дня початку його ліквідації.

Але чи справді влада прийняли закон, який поліпшить захист вкладів не тільки в теорії, але й на практиці? І стане звичайний громадянин, який вирішив довірити свої гроші українській банківській системі, більш захищеним у фінансовому плані? Як тепер зміниться система гарантування вкладів в Україні і хто займе головну вершину в трикутнику «Вкладник – Банк – Держава»?

Безумовно, цей закон в першу чергу зміцнює позиції Фонду і неплатоспроможного банку у процесі виведення його з ринку.

Є деякі положення, які можуть бути схвально прийняті кредиторами ликвидирующегося банку. Наприклад, законом передбачена заборона на забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і кошти неплатоспроможного банку або Фонду. Таким чином, кредитори не будуть змушені чекати закінчення судового розгляду для реалізації майна банку та задоволення їх вимог. З іншого боку, особа, чиї майнові права були порушені банком не зможе забезпечити свій позов до винесення рішення по суті. В результаті, до дати прийняття рішення у банку може не залишитися майна, за рахунок якого його відновлені вимоги можуть бути задоволені.

Кардинальних змін вкладникам після вступу в силу закону чекати не варто, є лише окремі норми, які можуть відобразитися на їх права. Наприклад, фізичні особи-підприємці нарешті отримають ті ж права вкладників, що і звичайні фізичні особи, в тому числі і щодо гарантування вкладу в розмірі до 200 000 грн. Законом також розширено перелік вкладів, не гарантуються Фондом. До них додалися вклади пов`язаних з банком осіб, оцінювачів та аудиторів банку, що надають послуги протягом останнього року, кошти розміщені на рахунках у результаті шахрайських або інших протизаконних дій, які є предметом кримінального провадження, а також засоби, що перебувають під арештом.

Крім цього, законом посилено відповідальність керівників та службових осіб банку щодо заповнення фінансової і бухгалтерської документації, а також баз даних про вкладників. Внесення завідомо неправдивої інформації такі документи і бази буде кримінально карається. Розширено перелік підстав для віднесення банку до категорії неплатоспроможних, наприклад, такою підставою може бути систематичне порушення банком вимог НБУ щодо усунення порушень банківського законодавства.

Система гарантування вкладів дійсно потребувала змін і удосконалень. Тому закон дуже своєчасний. Вдалося законопроектом істотним чином радикально поліпшити ситуацію? Навряд чи. Але, певні зміни на краще є.

З позитивного можна відзначити наступні зміни:

Введена кримінальна відповідальність уповноважених осіб Фонду. Враховуючи, що фонд має особливий статус (не державний орган), відповідальність уповноважених осіб Фонду прирівняна до відповідальності осіб, що надають публічні послуги.

Заборонений будь-залік зустрічних вимог за зобов`язаннями, у яких стороною є неплатоспроможний банк.

Інформація про всіх власників банку підлягає публікації на сайті НБУ. Раніше підлягали публікації тільки дані про власників істотної частки.

Проблемним банкам заборонено використовувати кореспондентські рахунки, крім рахунків у НБУ, що безумовно є позитивним моментом.
На жаль, не обійшлося без змін, до яких можна ставитися, як мінімум, неоднозначно:

Відмова від відповідальності менеджменту банку, яка була раніше передбачена статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в розмірі до 5 000 неоподатковуваних податком мінімумів.

Доповнено перелік випадків, у яких фонд не проводить компенсацію. В цілому конкретизація випадків, з урахуванням практики зловживання, це не так вже і погано. Однак явно неоднозначним можна назвати пункт, згідно з яким не підлягають компенсації кошти, розміщені в проблемному банку шляхом переоформлення договорів. На практиці банки, не маючи можливості повернути вкладнику кошти, часто пропонували клієнтам пролонгацію вкладу, в тому числі із збільшенням відсотків. Тепер же у Фонду є можливість відмовити таким вкладникам у поверненні коштів.

Був скасований термін проведення інвентаризації активів і зобов`язань банку. Раніше такий строк становив 30 днів з моменту введення тимчасової адміністрації.

Розширення повноважень НБУ, у силу попереднього досвіду роботи регулятора, який продемонстрував непередбачуваність і непослідовність у своїх діях. Ручне керування головою НБУ з Банкової, по суті, слід віднести до негативних змін, так як це загрожує справжньою узурпацією повноважень.
Досить згадати кілька випадків, коли кошти банку виводилися його менеджментом за кордон, причому це стосувалося і коштів рефінансування. Все це відбувалося на очах куратора з Нацбанку. При цьому і кураторів і власників банку досить важко залучити до реальної відповідальності — таких механізмів не було раніше, відсутні вони і зараз.

Джерело:http://uteka.ua/channels_store/publication/SHHo-zminitsya-v-sistemi-garantuvannya-vkladiv-8725