Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Чого очікуваті безнесу від податкової реформи

4 грудня 2015 р.

Уповноважений з питань підприємництва при ДФС Тарас Качка: «Попит на зміни доволі високий, і його потрібно задовольняти»

Питання зміни податкової системи нині жваво обговорюється у бізнес-середовищі. Підготовлено нові проекти законодавчої бази, ведуться дискусії щодо окремих норм у цифровому еквіваленті. Про те, чого чекати бізнесу в найближчому майбутньому, – розмова з Уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України Тарасом Качкою.

– Пане Тарасе, чим, на ваш погляд, нині не влаштовує чинна податкова система? Що треба міняти глобально? І чи треба взагалі?

– Доволі риторичне питання, яке можна розділити на декілька складових. У першу чергу це навантаження на бізнес. Тут слід говорити про ставки, базові податки, про те, скільки податків нам необхідно збирати. Зрозуміло, що зараз дуже великий попит на податкову лібералізацію, зменшення податкового тягаря на конкретні підприємства. Але це пов’язане не стільки із податковою реформою, скільки з реформою державних видатків, адже податки мають стягуватися відповідно до витрат держави. Тому питання зменшення податкових ставок на сто відсотків обумовлене тим, скільки і на що витрачає держава.

Утім коли ми говоримо про ставки, дуже гостро постає питання оподаткування фонду оплати праці. В Україні цей фонд є одним з найбільших  в європейському регіоні, якщо не у світі.Податкове обтяження оплати праці є головною причиною роботи підприємств у тіні, що негативно впливає на економіку держави. Тому потрібно передусім змінювати ПДФО, ЄСВ, а також намагатися максимально зменшити ставки податків, беручи до уваги існуючий рівень видатків в Україні.

Щодо інших складових податкового права, то тут, безумовно, слід дуже серйозно працювати над тим, щоб спростити текст Податкового кодексу, зробити його норми чіткими, передбачуваними, добре адміністрованими, бо нині левова частка усіх скарг, які надходять від бізнесу, стосується не стільки податкового тягаря, скільки адміністрування податків. Тому попит на зміни доволі високий, і його потрібно задовольняти, зокрема, працювати над удосконаленням податкового законодавства.

– Яка мета безперервних змін правил гри у сфері оподаткування?

– Якщо звернутися до основ права, латинських юридичних максим, то є одна юридична думка, що існує вже більше двох тисяч років. Йдеться про те, що не треба змінювати норми, які всі однаково розуміють і добре застосовують. Але є правила нормопроектування авторів цивільного кодексу Франції, так званого кодексу Наполеона, який довгий час вважався чи не найідеальнішим з точки зору нормотворення. Один з авторів цього кодексу радив, як зробити гарний документ. За його версією, потрібно написати, потім дати людям почитати, переписати ще і ще раз, і робити це доти, доки документ не стане зрозумілим для всіх. Обидві версії підтверджують, що ми повинні удосконалювати і переглядати податкове законодавство, поки не досягнемо однакового розуміння податкових правил та однакових підходів до їх застосування.

Проте не варто робити із цього трагедії. У багатьох державах принаймні раз на рік переглядаються ставки і база оподаткування у контексті бюджетного процесу, і це є цілком прийнятним. У деяких країнах питання ставок і бази оподаткування відокремлені від положень про адміністрування податків та викладені у спеціальному нормативному акті. Наприклад, таке практикують у Польщі. Світова практика свідчить, що можна виокремити закони про ПДВ, корпоративний податок і ПДФО.  Такий варіант можна застосувати для того, щоб була стабільною частина, яка повинна такою бути, і щоб мати можливість постійно оновлювати, адаптувати те, що стосується фінансових показників чи фіскального навантаження.

– Які галузі економіки є пріоритетними для розвитку України і будуть підтримані державою у частині оподаткування?

– По-перше, українська економіка достатньо диверсифікована, і говорити, що якісь галузі є пріоритетними, недоречно. Проте нині є дві сфери, бізнес-стратегія яких чітко залежить від режиму оподаткування. Це сільське господарство та ІТ-галузь. Для сільського господарства установлено пільги, і виникає запитання, чи варто їх скасовувати і коли. ІТ-галузь, у свою чергу, достатньо активно використовує можливості спрощеної системи оподаткування, тому будь-які зміни у спрощенців істотно змінюватимуть умови ведення цього бізнесу. Вважаю, що тут необхідно трохи поміняти риторику і говорити не стільки про пріоритетність цих галузей економіки, скільки про те, що для цих галузей побудова якихось бізнес-стратегій, розуміння  ціноутворення, залучення фінансів базується на режимі оподаткування, який склався на поточний момент. І зараз, коли є ідеї істотно переглянути ці режими, треба бути дуже акуратним, аби не підірвати ці бізнес-стратегії.

Отже, коли ми говоримо про підтримку в сфері оподаткування, то слід пригадати, що в Україні схвалено закон про державну підтримку суб’єктів господарювання, яким дуже обмежено умови, випадки і підстави для надання допомоги з боку держави, у тому числі у вигляді податкових пільг. Тому, мабуть, варто серйозно переглянути ставлення до цих речей.

 Із 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується за даними бухобліку. Щось треба міняти у цьому підході?

– Бізнес дуже довго вимагав, щоб податок на прибуток розраховувався на основі даних бухгалтерського обліку. Сам підхід, на мою думку, змінювати не треба, хоча існує альтернативна ідея зміни концепції податку на прибуток таким чином, щоб стягувати податок лише з розподіленого прибутку. Це докорінно міняє підходи і до його адміністрування. Коли ж ми звертаємося до чинної редакції розд. ІІІ Податкового кодексу, то зрозуміло, що нам все ж таки треба попрацювати над його спрощенням та чіткістю формулювань. А з позиції практики вважаю, що ми повинні ще потерпіти рік-два, принаймні для того, щоб зрозуміти, наскільки податкові інспектори зможуть акуратно, правильно і коректно застосовувати положення згаданого розділу та оцінювати дані бухгалтерського обліку. Є припущення, що із цим можуть виникати певні проблеми, пов’язані, зокрема, з розумінням податковими інспекторами стандартів бухгалтерського обліку, коректністю їхніх оцінок. Потрібно буде дуже старанно попрацювати над тим, щоб однаково професійно оцінювати дані та якість бухгалтерського обліку, його коректність для цілей оподаткування. Однак це питання можна скоріше вирішити через підвищення кваліфікаційних знань – навчання, тренінги.

– Тобто питання у тому, щоб підучити інспекторів, і тоді все буде гаразд?

– Не зовсім так. Більшість інспекторів добре вміють користуватися даними бухгалтерського обліку. Інша річ, яке рішення буде прийматися на їх підставі. Бувають непорозуміння з оцінкою того чи іншого стандарту бухгалтерського обліку або прийнятого бухгалтером рішення.

– Податкові різниці стосуються, умовно кажучи, тільки великих підприємств (з річним доходом більше 20 млн грн.). Чи треба підвищувати або знижувати планку?

– Вважаю, що питання порогу 20 млн грн. на рік є горизонтальним. У нас мораторій на перевірки таких підприємств, а підприємства з обігом до 20 млн грн. мають право на спрощену систему оподаткування. Очевидно, якщо ми говоримо про податок на прибуток, він має бути однаковим для всіх. Зрозуміло, що коли ми хочемо розвивати свою податкову практику, удосконалювати сферу оподаткування в Україні відповідно до світових тенденцій, нам треба якомога більше суб’єктів перевести на нормальне ведення бухгалтерського обліку і звичайне справляння податку на прибуток, без розподілу на великі чи маленькі підприємства. При цьому облік для малого підприємства має бути максимально простим, але неприпустимо взагалі не вести облік.

Має бути сформована загальна культура якісного обліку фінансів підприємства. Українське податкове законодавство буде розвиватися саме у цьому тренді. Зрештою Міністерство фінансів будує свої ініціативи на тому, щоб дійти до ситуації, коли малі, середні чи великі суб’єкти господарювання, які користуються спрощеною або загальною системою оподаткування, складали нормальну бухгалтерську звітність, яка давала б можливість розрахувати податок на прибуток у звичайному режимі.

– Чи варто переглядати склад податкових різниць? Якщо так, то що пропонується і чому?

– Минулого року бізнес-спільнота висунула ідею максимально скоротити або відмовитися від податкових різниць. Очевидно, якщо ми беремо ідею, що база оподаткування визначається на основі даних бухгалтерського обліку, то маємо мінімізувати кількість податкових різниць і застосовувати їх лише у тому випадку, коли це дійсно необхідно. Тому я думаю, що така тенденція буде зберігатися. Активне коло експертів, яке бере участь у вдосконаленні розд. ІІІ Податкового кодексу (а серед них є представники різного типу бізнесу – вітчизняного і міжнародного, державного і приватного, великого і малого), переважно сходиться на думці, що ми маємо максимально скоротити податкові різниці і зробити цей перелік мінімально достатнім.

– Які зміни очікуються в оподаткуванні доходів фізичних осіб, зокрема заробітної плати? Що це дасть?

– Існує два підходи. Зміни пропонує Міністерство фінансів та парламентський Комітет з питань податкової політики. Утім ідея обох проектів полягає у тому, щоб максимально скоротити ставки ПДФО і ЄСВ. Мінфін пропонує установити обидві ставки на рівні 20 %, а в парламентському проекті закладена базова ставка 10 %. Насправді ця цифра обмежена потребами Пенсійного фонду і балансування бюджету. Очевидно, що без вирішення питань із Фондом соціального страхування навряд чи можна буде говорити про якесь сміливе скорочення.

Дискусія ведеться і з приводу того, яким є максимальний рівень бази для сплати ЄСВ, скільки мінімальних заробітних плат будуть пороговими для його стягнення. Мінфін пропонує довести цифру до рівня 25 мінімальних зарплат, а у комітеті з цього приводу ще тривають дискусії. Це також впливає на виплату заробітної плати, наповнення бюджету і, зрештою, можлівість надання соціальних пільг.

 Мінфін пропонує як соцпільгу звільнити усіх від сплати ПДФО в рамках однієї мінімальної зарплати. Це досить істотна норма для всіх заробітних плат і достатньо важливий крок до запровадження цього мінімального порогового значення, з якого починається сплата ПДФО у багатьох державах. Цей поріг у річному еквіваленті доволі високий, і саме він має бути головним чинником соціального впливу на ПДФО.

– Які перспективи має спрощена система оподаткування? До чого готуватися бізнесу?

– Потрібно бути готовими до того, що спрощена система оподаткування збережеться. Нині її переваги бачать усі – і держава, і бізнес. Інша річ, що ця система створила соціальні перекоси між особами, які виконують одну роботу, а сплачують різні суми податків. Тому цей тягар слід полегшити. Очевидно також, що порогові показники, такі, як наприклад, 20 млн грн. для третьої  групи єдинників, є дещо завеликими і призводять до створення внутрішніх офшорів, а також перекосів у державному бюджеті. Тому йдеться про зменшення порогового показника до рівня, прийнятного для суб’єктів малого підприємництва, а вилка цього порогу (за різними версіями податкової реформи – від 2 до 5 млн грн.) буде визначатися під час схвалення законопроекту.

Єдине, до чого всім точно слід готуватися, –  грамотне ведення бухгалтерського обліку, адже рано чи пізно коректний бухоблік стане надважливим для усіх суб’єктів господарювання.

– Болючою темою для бізнесу стало цього року запровадження електронного адміністрування ПДВ та РРО. Які результати на сьогодні? Що планується змінити і навіщо?

-Система електронного адміністрування ПДФ – річ складна з точки зору адміністрування, але складність її полягає у тому, що всі мають навчитися правильно нею користуватися – і платники податків, і Державна фіскальна служба. Ми переживаємо доволі бурхливий рік запуску і налагодження функціонування цієї системи, тому зрозуміло, що критики і нарікань достатньо. Але нині система працює, бізнес бачить переваги з точки зору її прозорості. Проте найбільшого ефекту очікуємо у майбутньому, оскільки система електронного адміністрування має створити для платників податків не лише додаткові обов’язки, але й додаткові переваги.

Максимальна прозорість, електронізація дозволить державі зменшити кількість перевірок, відмовитися від додаткових перевірок правильності обліку всіх цифр, які стосуються ПДВ. Тому зараз, коли бізнес вже навчився працювати із цією системою, крок за державою – до зменшення контрольних дій у сфері ПДФ, вирішення проблеми відшкодування податку. Ми бачимо, що це можна зробити. Вважаю, що нині ми повинні вдосконалювати цю систему, відкоригувати правила її функціонування. І головне – спростити контроль за правильністю адміністрування ПДВ підприємствами.

– Ви більше чотирьох місяців є Уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальній службі, і за цей час, мабуть, вже окреслилося коло найсуттєвіших проблем підприємців, інтереси яких ви представляєте. Що їх непокоїть найбільше?

– Найбільше підприємці скаржаться на адміністрування податків і перевірочну роботу. Питання не в частоті перевірок, а в тому, що за їх результатами доволі часто приймаються рішення, які базуються на необґрунтованому і неправильному тлумаченні фактів або норм права. Причому останнє трапляється частіше. Фактично значна частина скарг стосується того, що підприємство перевірили, а в акті написали нісенітницю, яку треба виправляти, і, на жаль, це явище носить системний характер.

– З яких регіонів надходить найбільше скарг?

– Період моєї роботи не такий репрезентативний, щоб робити висновки. Але головне відкриття – проблеми є у будь-якого бізнесу, маленького, середнього чи великого, і в усіх регіонах України, як і в усіх галузях. Головна особливість у тому, що за великим рахунком скаржаться усі. Однак слід розуміти, що попри велику кількість скарг відсоток нормальної кваліфікованої роботи ДФС є також доволі високим. А скарги дають можливість чіткіше виявити напрями змін і підтверджують, що треба провести тривалу копітку роботу не лише із заміни людей, але й із коригування корпоративної культури.

– Яким чином плануєте надалі захищати підприємців, загалом бізнес? Чи розробили стратегію такої роботи?

– У першу чергу має бути відновлена довіра до апеляційного адміністративного оскарження в рамках Державної фіскальної служби через спрощення процедур, об’єктивність у роботі, залучення зовнішніх експертів. Є доволі багато пропозицій, і я думаю, що до кінця року можна покращити роботу цього напряму ДФС. Якщо вдасться зробити заплановане, то кількість скарг, які надходять до мене, значно зменшиться. Другий момент – це, зрозуміло, ПДВ, де є проблеми відшкодування і функціонування системи адміністрування. Однак ці питання системні, їх можна відрегулювати в межах податкової реформи чи зміни податкового законодавства. Я думаю, що тут стратегія і тактика є теж зрозумілою. Решту питань такого формату можна вирішити в індивідуальному порядку.

Інтерв’ю підготувала Ольга Марчук

Джерело: http://uteka.ua/channels/16

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!