Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховуються суми оплати середнього заробітку під час мобілізації, на які нараховано ЄСВ.

Період військової служби під час мобілізації на особливий період, коли за застраховану особу відповідно до законодавства не сплачено ЄСВ (зокрема, період виплати працівнику компенсації із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника, яка не є базою нарахування єдиного внеску, що спрямовується до ФСС з ТВП), також слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважної причини. Місяці та календарні дні такого періоду виключаємо з розрахункового періоду та здійснюємо розрахунок середньої зарплати за місяці та календарні дні розрахункового періоду, в яких ЄСВ був сплачений.

Якщо у всіх місяцях розрахункового періоду не нараховано ЄСВ, можливе застосування п. 28 Порядку № 1266, відповідно до якого середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/Srednij-zarabotok-mobilizovannym-chto-prinimat-v-rasche.