Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

«Антирейдерський» закон прийняли: що зміниться?

10 листопада 2016 р.

Верховною Радою був прийнятий Закон від 06.10.16 р. № 1666-VIII (далі – Закон № 1666), покликаний усунути недоліки нашого законодавства, що стосуються інтересів власників бізнесу та захисту їх прав власності, у тому числі – на нерухоме майно (так званий антирейдерський закон).
Зазначимо, що питання про необхідність посилити захист суб'єктів господарювання від неправомірних дій порушувалося на 10-му Всеукраїнському бухгалтерському конгресі експертами громадської
організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» і його учасниками. Відповідний пункт був включений до резолюції Конгресу. Було направлене, зокрема, письмове звернення до Мін’юсту з метою ініціювати розробку та винесення на розгляд Верховної Ради законопроекту, покликаного врегулювати проблемні моменти законодавства з даного питання та впровадити на практиці діючий механізм запобігання протиправному поглинанню та захопленню підприємств.
Причиною виникнення проблем у власників бізнесу стали, зокрема, зміни в законодавстві, які почали діяти із січня 2016 року: тоді багато реєстраційних процедур були спрощені на законодавчому рівні. Так, багато в чому ці зміни були позитивними, але вони ж породили і зловживання. Саме тому і були внесені зміни до законодавства, що стосується реєстраційних процедур. І Закон № 1666, який набув чинності 02.11.16 р. (опублікований у «Голосі України» від 01.11.16 р. № 207), повинен усунути виниклі проблеми.
Зміни були внесені до цілого ряду законодавчих актів, зокрема до КУпАП, Кримінального кодексу (далі – КК), Закону від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань» (далі – Закон № 755), Закону від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952) та ін. Розглянемо найбільш важливі зміни детальніше.

Зміни в Законі № 1952

У порядку реєстраційних дій, що стосуються речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (відомості вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, далі – Держреєстр нерухомості), тепер з'явилися такі нововведення.
1. Територіальні органи Мін’юсту мають право приймати рішення щодо тимчасового блокування доступу до Держреєстру нерухомості державних реєстраторів та уповноважених осіб суб'єктів держреєстрації (п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952). Зроблено це для того, щоб можна було своєчасно припинити виявлені неправомірні дії.
2. Уточнено та деталізовано порядок здійснення реєстраційних дій у Держреєстрі нерухомості
(ст. 18 Закону № 1952). Зокрема, буде проводитися перевірка документів на наявність підстав для
призупинення розгляду заяви, призупинення державної реєстрації прав, відмови в проведенні державної реєстрації прав.
3. Змінено та уточнено строки здійснення реєстраційних дій (ст. 19 Закону № 1952). Важливо, що тепер у законі чітко вказано, у якому порядку обчислюються ці строки. Для проведення реєстраційних дій установлено такі строки:

  • держреєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) – не більше п'яти робочих днів із дня реєстрації відповідної заяви в Держреєстрі нерухомості;
  • реєстрація обтяжень, іпотек – не більше двох робочих днів із дня реєстрації відповідної заяви в реєстрі;
  • реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом – невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше вищевказаних строків;
  • внесення змін до записів Держреєстру нерухомості, надання інформації з нього в паперовій формі – не більше одного робочого дня із дня реєстрації відповідної заяви в реєстрі;
  • зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування держреєстрації прав – не більше двох годин із часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Держреєстрі нерухомості.

4. При надходженні заяв про проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна держреєстратор тепер зобов'язаний негайно повідомляти про це власника майна (ст. 20 Закону № 1952). Кабмін повинен буде прописати порядок такого повідомлення у відповідному документі (на сьогодні таким документом є Порядок, затверджений постановою КМУ від 25.12.15 р. № 1127).
5. Закон доповнено дуже важливою статтею, яка детально регламентує порядок здійснення реєстраційних дій у Держреєстрі нерухомості на підставі судових рішень (ст. 311 Закону № 1952). Оскільки на практиці мали місце випадки, коли реєстраційні дії здійснювалися на підставі підроблених судових рішень, дані норми покликані усунути таку можливість для несумлінних осіб. Реєстраційні дії будуть здійснюватися тільки на підставі судових рішень, які отримано в результаті інформаційної взаємодії Держреєстру нерухомості та Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР). А поки такий інформаційний обмін між реєстрами не налагоджено, при здійсненні реєстраційних дій держреєстратор зобов'язаний користуватися даними ЄДРСР. Якщо ж необхідного судового рішення немає, то держреєстратор зобов'язаний запросити його засвідчену копію у відповідного суду.
6. Змінено розміри плати (адміністративного збору) за проведення реєстраційних дій (ст. 34 Закону № 1952).

Зміни в Законі № 755

Тут зміни стосуються реєстрації юросіб і фізосіб-підприємців та здійснення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР).

1. Уточнено правила оформлення документів, що подаються для здійснення реєстраційних дій (ст. 15 Закону № 755): рішення вповноваженого органу юрособи про внесення змін у відомості, що містяться в ЄДР; установчого документа; передавального акта та розподільного балансу, які оформляються при реорганізації підприємств. Справжність підписів на цих документах повинна бути нотаріально засвідчена (за деякими винятками, установленими законом).
2. На Мін’юст покладено функцію контролю у сфері державної реєстрації в ЄДР. І тепер у Законі № 755 (ст. 341) чітко прописано, що має на увазі даний контроль (зокрема, моніторинг реєстраційних дій в ЄДР) і які повноваження є в Мінюсту при виявленні допущених порушень, зокрема:

  • тимчасове блокування або анулювання доступу держреєстратора або уповноваженої особи суб'єкта держреєстрації в ЄДР;
  • скасування акредитації суб'єкта держреєстрації;
  • направлення подання про анулювання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю.

3. Збільшено строк на оскарження рішень, дій або бездіяльності держреєстраторів або суб'єктів держреєстрації – тепер він становить 60 календарних днів (раніше було 30), ст. 34 Закону № 755.

Електронні цифрові підписи
Зміни торкнулися також електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП): відповідні зміни внесено до Закону від 22.05.03 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852).
Уводиться нове поняття – захищений носій особистих ключів. Державні реєстратори зобов'язані
використовувати тільки такі носії, і це дозволить забезпечити захист даних, що знаходяться на ньому, від несанкціонованого доступу (ст. 5 Закону № 852);
УЦП буде надаватися тільки при особистій присутності підписантів (ст. 5 Закону № 852).

Відповідальність
Заходи відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб і фізосіб-підприємців, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно посилено.

Адміністративна відповідальність
1. Статтею 16611КУпАП
передбачено відповідальність посадових осіб, уповноважених здійснювати реєстраційні дії, за порушення у сфері держреєстрації юридичних і фізичних осіб. Після внесення
до КУпАП змін відповідальність буде такою:

  • за порушення встановлених законом строків для проведення держреєстраціїюрособи, фізособи-підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення держреєстрації, а також за інші порушення встановленого законом порядку проведення держреєстрації – штраф у розмірі від 200 до 400 НМДГ (від 3 400 до 6 800 грн.). Зауважимо, що до внесення змін цей штраф був у 10 разів менший (від 20 до 40 НМДГ);
  • при повторному подібному порушенні, допущеному протягом року, – штаф у розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн.).

2. Статтею 16623КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у вигляді штрафу (розміри штрафів аналогічні вищевказаним).

Кримінальна відповідальність
Статтею 358 КК
передбачено відповідальність за підробку документів, печаток, штампів і бланків, до якої можуть бути притягнуті, зокрема, нотаріуси, державні реєстратори, суб'єкти державної
реєстрації прав та особи, уповноважені на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізосіб-підприємців і громадських формувань.
Дана стаття передбачає кримінальне покарання у вигляді штрафу в розмірі до 1 000 НМДГ (17 000 грн.) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до двох років. До внесення змін до цієї статті розмір штрафу був у 10 разів менший (до 100 НМДГ). Рішення, яка саме міру покарання обирається, приймає суд.

Олена КАНТЕРМАН, юрист

из

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!