Основний порядок дій при застосуванні резервного РРО такий:
1) внесення готівки, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО за допомогою операції «Службове внесення»;
2) проведення розрахунків через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації, при цьому всі операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО;
3) після відновлення роботи основного РРО необхідно вивести готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внести її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення»;
4) заповнення графи 6 і 7 розділу 4 КОРО на основний РРО, із одночасним заповненням представником ЦСО графи 4 і 5 розділу 4 КОРО.
Стосовно використання розрахункової книжки слід звернути увагу, що остання використовується тільки зареєстрована в органах ДФС. У разі застосування РК вперше, на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання. Після чого, необхідно внести готівку, що знаходиться в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення» та провести розрахунки з покупцями з оформленням РК. Наступним кроком є оформлення розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача» грошей, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.

За матеріалами офіційного порталу ДФС у м. Києві.

Повний огляд за темою застосування РРО див. у журналі "БАЛАНС" від 30.06.15 р. № 51-52.