Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Електронні гроші тепер без посередників

29 лютого 2016 р.

Що таке електронні гроші?
Визначення електронних грошей з точки зору українського законодавства приведено в п. 15.1 ст. 15 Закону України №2346-III від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Це одиниця вартості, яка зберігається на електронному носії, приймається як платіжний засіб іншими особами, ніж те, яке їх випускає, і є грошовим зобов'язанням цієї особи, яке виконується в готівковій або безготівковій формі. Аналогічне визначення наведене та в директиві Європейського парламенту і Ради 2009/110 / ЄС (п. 2 ст. 2), яка стосується діяльності організацій-емітентів електронних грошей та здійснення пруденційного нагляду за їх діяльністю.

Користувач тепер може отримувати кошти від інших осіб-нерезидентів саме у вигляді електронних грошей

Закон №2346-III також наводить визначення користувача електронних грошей і розмежовує користувачів-фізичних осіб і користувачів-суб'єктів господарювання. Серед іншого, різниця полягає в тому, що фізична особа може висувати до погашення електронні гроші в обмін на готівкові кошти, а суб'єкт господарювання в цьому випадку може оперувати тільки безготівковими коштами. Але в контексті змін до постанови НБУ №481 користувач-фізична особа тепер може отримувати кошти від інших осіб-нерезидентів саме у вигляді електронних грошей.
При цьому як національні закони, так і інші акти, які регулюють питання випуску та обігу електронних грошей, чітко визначають структури, що мають право випускати подібні платіжні засоби. На території України таким емітентом може бути тільки банк (п. 15.1, ст. 15, Закону №2346-III), він же надає користувачам або комерційним агентам можливість «погасити» електронні гроші в обмін на готівкові або безготівкові кошти.
Наприклад, внутрішньої національної платіжної системою, в якій застосовуються електронні гроші, є система GlobalMoney, а емітентом для неї виступає державний Ощадний банк України. Потрібно відзначити, що для обігу електронних грошей, випущених емітентами-резидентами, порядок операцій з використанням електронних грошей не передбачає обмежень, які характерні для емітентів-нерезидентів. Постанова НБУ № 481 встановлює загальні вимоги до випуску, використання та погашення електронних грошей.
Світова практика допускає і наявність емітентів електронних грошей, які не є банківськими установами і можуть мати інший статус, залишаючись фінансовими або кредитними структурами. Крім того, операції в межах системи можуть здійснюватися не тільки в одиницях національної валюти, але і в інших одиницях. Серед найбільш відомих різновидів електронних грошей можна згадати «титульні знаки» платіжної системи WebMoney, а також криптовалюта (з них найбільш «на слуху» зараз знаходяться Bitcoin).
Оскільки електронні гроші мають суттєві відмінності, наприклад, від засобів безготівкового розрахунку, слід визначити кілька їх основних якостей:

  • електронні гроші є одночасно і платіжним засобом, і зобов'язанням їх емітента;
  • в якості платіжного засобу їх можуть приймати різні учасники товарно-грошових відносин, а не тільки емітент для погашення зобов'язань;
  • електронні гроші не обов'язково є еквівалентом національної валюти і можуть виражатися в інших одиницях, що залежить від емітента.

Для проведення операцій використовується окремий обліковий запис користувача або персональний «електронний гаманець», кошти на якому виражені в електронних грошових одиницях. Операція між власниками таких гаманців в межах однієї платіжної системи дуже проста, використання електронного документообігу спрощує в т. Ч. І міжнародні трансакції. Аналогом подібних можливостей служать послуги «інтернет-банкінгу», які надають багато вітчизняних банківських установ для оплати товарів і послуг в інтернет-магазинах.
У більшості сучасних подібних платіжних систем для оперування рахунками не потрібна наявність окремих карт, аналогічних банківським. Проте, різновидом електронних грошей можна вважати смарт-карти з фіксованою сумою для оплати, які випускаються емітентами електронних грошей та найбільш подібні звичним готівці.

Для обороту електронних грошей, випущених емітентами-резидентами, порядок операцій з використанням електронних грошей не передбачає обмежень, які характерні для емітентів-нерезидентів

Основні проблеми, пов'язані з використанням електронних грошей
Якщо взяти до уваги дедалі більшу популярність такого платіжного засобу в світі, то ініціативу щодо детального регулювання і послідовному спрощення операцій з електронними грошима з боку НБУ можна зрозуміти. Зокрема, це передбачено комплексною програмою розвитку фінансового сектора України, затвердженої постановою правління НБУ № 391 від 18.06.2015. Вона включає внесення змін до законодавчих актів України та імплементацію положень законодавства ЄС з метою забезпечити подальший розвиток безготівкового обороту і роздрібних безготівкових платежів з використанням електронних платіжних засобів.
Разом з тим, при загальнодоступності використання електронних грошей можуть виникати ситуації, які не дозволяють національним центральним банкам контролювати операції користувачів-фізичних осіб. Наприклад, застосування електронних грошей, відмінних від національної валюти, фактично означає облік операцій тільки в межах тієї електронної системи розрахунків, де вони приймаються. Банк, в якому відкрито рахунок в національній валюті, фіксує лише внесення коштів на обліковий запис платіжної системи та виведення коштів з неї. Анонімність подібних операцій якраз і приваблива для деяких користувачів, але може служити підставою для сумнівів у легальності отриманих коштів.
Іншою проблемою, з якою найчастіше стикаються особи, що надають послуги нерезидентам, було отримання коштів від клієнтів. Зазвичай вартість таких послуг виражається в іноземній валюті. У разі, коли виконавець зареєстрований ФОП і легально веде свою діяльність зі сплатою всіх податків, для банків потрібно ряд підтверджень про джерела коштів в рамках валютного контролю. Такі вимоги хоч і відповідають чинному законодавству, однак не враховують розвитку міжнародних систем інтернет-розрахунків.
До змін, які були внесені до постанови НБУ № 481, для обміну коштів, виражених в електронних грошах, випущених нерезидентом, і подальшого їх виведення на рахунок в Національному банку були потрібні послуги третьої особи. Найчастіше, в термінології вказаної постанови, це був торговець або комерційний агент, який отримував кошти з платіжної системи і перераховував необхідну суму вже в якості безготівкового платежу в національній валюті на банківський рахунок користувача.
Внесення зазначених змін дозволить банківським установам працювати з платіжними інтернет-системами та рахунками користувачів безпосередньо. Користувачеві-фізособі не доведеться залучати послуги тих, хто виробляє обмін коштів, і втрачати частину грошей в процесі обміну. Це досить актуально, оскільки за такою операцією зазвичай встановлюється відсоток як платіжної інтернет-системою, так і банком-одержувачем коштів.

Що можуть означати зміни для звичайного громадянина
Для тих людей, які не мають відношення до інтернет-комерції і не поставляють послуги або товари клієнтам і покупцям в інших країнах, подібні зміни в досить спеціалізованому постанові НБУ не зроблять значного впливу на перебіг життя. Але для професіоналів, які здійснює операції з використанням міжнародних платіжних інтернет-систем і ведуть таким чином свою комерційну діяльність, подібне нововведення дозволить істотно знизити зусилля на ведення бізнесу, спростити роботу з клієнтами.
Значення електронної комерції в перспективі буде тільки зростати, і вона цілком може стати одним зі звичайних способів платежу між клієнтами і постачальниками товарів / послуг. Тому спрощення правил регулювання і відповідність міжнародній правовій практиці в сфері обігу електронних грошей стає важливим. Зміни, внесені до постанови НБУ № 481, свідчать про явну прогрес в цьому напрямку.

Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/Elektronnye-dengi-teper-bez-posrednikov.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!