Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

4 способи забезпечити глобальний моніторинг податкових ухильників

5 серпня 2015 р.

Лобізм офшорних юрисдикцій втрачає позиції. Раніше провідні економіки готові були закривати очі на те, що найбільші корпорації економлять на податках мільярди доларів. Однак стабільно високі дефіцити бюджету і не припиняється економічна криза змушують уряди цих країн змінювати підходи щодо податкової «оптимізації». На початку року свої стратегії боротьби з ухильниками представили США і Великобританія.

Україна, де проблема виведення капіталу в офшори стоїть не менш гостро, намагається не вибиватися з світового тренду. Кількома тижнями раніше Міністр фінансів Наталія Яресько оголосила про швидкий перегляд ставок конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром.

Серед інших інструментів «деофшоризацію», які є в уряду - також договору про автоматичне обмін податковою інформацією.

Навіть доскональні податкова система і законодавство - не вирок для бажаючих заощадити на відрахуваннях до бюджету. Зробити це для ухильників не так вже й складно. Часто достатньо зареєструвати компанію-нерезидента в низькоподатковій або класичної офшорної юрисдикції з подальшим відкриттям банківського рахунку.

Куди складніше для податкових органів потім відстежити рух коштів резидентів, які в офшорах обкладаються «сприятливими» або зовсім нульовими ставками. У фіскалів є два основних джерела інформації про те, хто з вітчизняних компаній користується послугами «податкових гаваней»: відкриті бази даних власників фірм і банки.

Перший доступний лише в обмеженому колі країн, наприклад, на Кіпрі. У класичних же офшорах начебто Республіки Беліз ці дані - таємниця за сімома печатками. У будь-якому випадку встановити реального вигодонабувача вдасться, тільки якщо він не користується номінальним акціонерним сервісом. Інакше податкові органи зможуть просунутися максимум на одну ланку в ланцюжку власності.

Інформація, якою володіють фінансові установи, набагато надійніше. Будь-який банк нині вимагає від клієнтів розкриття справжніх бенефіціарів при відкритті рахунку. За номінального акціонера тут вже не сховаєшся, тому вважається, що в майбутньому банки будуть одним з основних джерел даних про власників компаній для урядів.

Великі надії покладаються на автоматичний обмін податковою інформацією (АОНІ) - систематичну і періодичну передачу даних про платників податків та їх доходи країнами-джерелами в країни резидентства. При такій співпраці податкові органи зможуть своєчасно дізнаватися про ухилення від сплати податків з боку навіть тих компаній, за якими раніше не водилося ознак порушень.

При належному бажанні влади і посильної допомоги партнерів в особі ЄС і ОЕСР «настроїти» АОНІ в Україні з іншим цивілізованим світом можна протягом декількох років. Для цього в розпорядженні уряду є цілий ряд інструментів:

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податковій області 1988 року, Страсбург. (Протокол із змінами 2010 року). Це договір розроблений спільно Європейським союзом та Організацією економічного співробітництва та розвитку. Він встановлює порядок обміну інформацією про сплату всіх видів податків між компетентними органами держав-учасниць. У ньому також передбачено проведення податкових перевірок за кордоном, одночасні інспекції та надання допомоги по стягненню.

Для України, яка приєдналася до Конвенції в 2004 році, вона вступила в силу з 2009-го (останню актуальну редакцію наша країна ратифікувала в 2013-м). У перспективі уряд може використати її для створення своєї мережі багатосторонніх договорів про АОНІ, так як Конвенція вимагає підписання окремих угод між компетентними органами договірних сторін, яких може бути відразу декілька.

Це дійсно глобальний інструмент. Після того, як нещодавно до Конвенції приєдналися Філіппіни, Монако і Сейшельські острови, налічується вже 85 її учасників, серед яких всі країни G20. Очікуються й інші підписанти в найближчому майбутньому. Зацікавленість у приєднанні, наприклад, висловлюють Азербайджан, Кенія і Маврикій.

Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з листом Державної Фіскальної Служби, на початок року для України діяло 71 таку угоду. У їх числі також договори СРСР з Іспанією, Малайзією та Японією, які не втратили своєї сили для незалежної України, а також Конвенція з Союзною урядом Республіки Югославія, що залишилася актуальною для відносин Києва з Сербією і Чорногорією.

На підставі таких міжнародних договорів Державна податкова служба уклала низку угод з країнами СНД та ЄС. Як і у випадку з Конвенцією 1988 року, в них також передбачено проведення відповідних перевірок, у тому числі виїзних. Особливої уваги заслуговує договір з Бельгією, в якому є розділ про АОНІ. І хоча угода діє з 2003 року, є великі сумніви, що сторони коли-небудь обмінювалися податковою інформацією в автоматичному режимі.

Вся справа в тому, що якщо договір про уникнення подвійного оподаткування передбачає обмін даними, у ньому часто присутній і застереження про нерозкриття торгових, підприємницьких, промислових, комерційних і професійних таємниць. При бажанні її можна використовувати як привід для того, щоб не надавати інформацію.

Також далеко не всі такі договори можуть стати базою для впровадження АОНІ - ОЕСР спеціально перевіряє їх на відповідність міжнародним стандартам. Їм, наприклад, не відповідають угоди України з Сінгапуром, Латвією, ОАЕ і Люксембургом - великими банківськими та фінансовими центрами. У той же час як основа для АОНІ цілком годяться угоди з Грузією, Македонією та Індонезією. До більшості договорів, перелічених у листі ГФС, ОЕСР ще просто не добралася.

АОНІ між Україною та ЄС. Європейський Союз став першим регіоном, який впровадив анонім як основний інструмент боротьби з податковими ухильниками. Вперше ця система запрацювала в 2005 році на підставі Європейської директиви про оподаткування заощаджень (EU Savings Tax Directive).

З тих пір члени ЄС почали автоматично обмінюватися інформацією про доходи, які жителі одних країн Союзу отримують в інших його членах. При цьому банки інформують податкові служби, в тому числі про відсотки за вкладами, зароблених приватними особами - резидентами ЄС.

У жовтні 2014 Рада міністрів фінансів і економіки країн Євросоюзу вирішив розширити директиву про боротьбу з шахрайством і ухиленням від сплати податків. Незабаром вся фінансова інформація про резидентів ЄС повинна стати відкритою. Очікується, що податкові служби Союзу почнуть обмінюватися даними на щорічній основі з 2017 року (Австрія збирається приєднатися до ініціативи роком пізніше).

У цьому питанні є свої підводні камені. Якщо хоча б одна з країн альянсу виявиться неготовою технічно чи висуне нові вимоги, старт обміну в 2017 році може і не відбутися. Після отримання Австрією відстрочки, такий розвиток подій став ще більш імовірним.

Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією з метою оподаткування. Україна - один з 124 учасників даної ініціативи, і поки це найбільш перспективна для нас платформа для впровадження АОНІ.

У травні 2014 Декларацію ОЕСР з автоматичного обміну інформацією в області податків схвалили всі 34 члени організації і ще 13 держав. Майже всі ранні підписанти погодили конкретний графік підготовки до запуску АОНІ в 2017-му, а більше 65 юрисдикцій публічно висловили свою прихильність проекту. Нарешті, в жовтні 2014 51 країна підписала Багатостороння угода компетентних органів про АОНІ (Україна серед підписантів не було).

У липні минулого року ОЕСР випустила повну версію Стандарту автоматичного обміну фінансовою обліковою інформацією в податкових питаннях, затвердженого Радою організації. У повній версії документа містяться рекомендації урядам і фінансовим установам, докладні типові угоди, а також стандарти гармонізації технічних та інформаційно-технологічних умов обміну даними. Описано, зокрема, вимоги до безпеки передачі інформації.

Згідно зі Стандартом, раз на рік уряду автоматично обмінюються інформацією про рахунки фізичних і юридичних осіб, трастів і фондів. Мова йде, зокрема, про залишки коштів, нарахуванні процентів, дивідендів і виручки.

Для України ця експертиза запланована на другу половину-кінець 2015 року. За її підсумками можна буде більш-менш упевнено говорити, чи встигнемо ми виконати вимоги Глобального форуму до вересня 2017-го. Саме з цього часу плануються перші обміни податковою інформацією в рамках Багатосторонньої угоди.

 

Джерело: http://uteka.ua/channels_store/publication/4-sposobi-zabezpechiti-globalnij-monitoring-podatkovix-uxilnikiv-8377

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!