Для здійснення будь-якого з видів ЗЕД слід укласти договір з контрагентом-нерезидентом (ЗЕД-договір). Такий договір (контракт) укладається у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. При складанні ЗЕД-договору треба керуватися Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Операція з надання послуг нерезидентом (імпорт послуг) на відміну від імпорту товарів митною декларацією не оформляється. У такому випадку крім договору оформляється двосторонній акт про надання послуг (виконання робіт), який скріпляється підписами та печатками сторін. Затвердженої форми такого акта немає, і для того, щоб цей документ міг виконувати функції первинного (зокрема, підтверджувати податкові витрати), він повинен відповідати вимогам, установленим Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазвичай акт про надання послуг у сфері ЗЕД оформляють (як і відповідний договір) двома мовами – українською та мовою країни нерезидента (або англійською).
Податок на прибуток
Головною умовою включення до витрат при обчисленні податку на прибуток вартості імпортних послуг (як і послуг, придбаних на території України) є зв’язок таких послуг з господарською діяльністю підприємства.
Так, вартість послуг, що включатиметься до собівартості продукції, потрапить до витрат лише у тому звітному періоді, у якому будуть визнані доходи від реалізації такої продукції.
Вартість послуг, пов’язаних з ремонтом (реконструкцією) чи іншим поліпшенням основних засобів (зокрема, ремонт сільськогосподарської техніки), збільшуватиме балансову вартість відповідних основних засобів (за винятком ремонтного ліміту, що відноситься на витрати) та у подальшому підлягатиме амортизації у складі таких основних засобів.
Вартість інших послуг (тобто тих, що не включаються до собівартості й не збільшують вартості основних засобів) входить до витрат у періоді їх отримання. Однак витрати на придбання у нерезидента послуг:
- з консалтингу, маркетингу, реклами включаються до витрат в межах 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передує звітному. Якщо нерезидент має офшорний статус, то вартість отриманих від нього послуг у повному обсязі не включається до витрат;
- з інжинірингу включаються до витрат у межах 5 % митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом. Якщо нерезидент має офшорний статус або не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, то вся сума послуг не включається до витрат.
Оскільки вартість послуг, придбаних у нерезидента, зазвичай встановлюється в іноземній валюті, то її слід перерахувати в гривні. Витрати на придбання імпортних товарів (послуг) визначаються таким чином:
- якщо була попередня оплата – за курсом НБУ на дату такої оплати;
- якщо передоплати не було (тобто першою подією є поставка послуг нерезидентом) – за курсом НБУ на дату придбання послуг (тобто на дату оформлення відповідного акта).

Більш детальну консультацію з описом нарахування ПДВ і прикладом бухобліку послуг від нерезидента див. в журналі «БАЛАНС-АГРО» від 26.08.14 р. № 32.