При ввезенні товарів в Україну підприємства і підприємці (далі – імпортери) усе частіше опиняються в ситуації, коли митний орган (далі – митниця) збільшує вартість товарів, не погоджуючись із вартістю, заявленою імпортером. І відповідно збільшується сума, яку імпортер повинен сплатити при митному оформленні товару. Адже розмір митного платежу (ПДВ і ввізне мито) залежить від митної вартості товару.
ВАСУ дійшов таких висновків:
- в ухвалі від 10.06.14 р. (ЄДРСР, реєстр. № 39273240): розбіжності між числовими показниками витрат на транспортування товару, зазначеними у первісно поданій вантажній митній декларації (далі – ВМД), та у ВМД, поданій з урахуванням коригування митної вартості на підставі рішення митниці, не тягнуть за собою неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів, що ввозяться, – за договірною (контрактною) ціною (далі – основний метод). Але за умови, що такі розбіжності пояснюються умовами договору;
- в ухвалі від 05.06.14 р. (ЄДРСР, реєстр. № 39107950): зазначення у контракті та платіжному дорученні різних реквізитів банку – отримувача платежу не є підставою для відмови в застосуванні першого методу визначення митної вартості товару. Особливо якщо ці розбіжності цілком зрозумілі: сторони внесли зміни до контракту, уклавши додаткову угоду про зміну реквізитів банку – отримувача платежу. Також не є розбіжністю відсутність інформації про вартість страхування при перевезенні за умови, що постачання товарів здійснювалося на умовах EXW згідно з Правилами ІНКОТЕРМС-2010, якими страхування товару не передбачено:
- в ухвалі від 29.07.14 р. (ЄДРСР, реєстр. № 39942817): для підтвердження розрахунку митної вартості товару, що ввозиться, не має значення, якою мовою складено інвойс. Імпортером був поданий митниці інвойс, складений у двох примірниках російською та англійською мовами, числові значення якого підтверджували заявлену імпортером митну вартість товару, що ввозився. І доводи митниці про те, що складання інвойсу не українською мовою доводить невірогідність розрахунку митної вартості, не були прийняті судом;
- в ухвалі від 07.08.14 р. (ЄДРСР, реєстр. № 40112964): зазначення у контракті та інвойсі різних строків оплати поставленого товару не має значення для визначення митної вартості товару. А також ВАСУ особливо звернув увагу на те, що митниця не довела в ході судового розгляду, яким чином різні строки оплати поставленого товару вплинули на визначення митної вартості товару, що ввозився.
При розгляді спорів між імпортерами та митницею з приводу визначення митної вартості товарів, що ввозяться, суди частіше (61 % від розглянутих справ) приймають рішення на користь імпортерів.

Більш детальний огляд судових рішень див. у «БАЛАНС» від 01.09.14 р № 70.

Новини за темою:
Які документи необхідні для визначення митної вартості: роз’яснює Міндоходів