На сьогодні великою кількістю земель сільськогосподарського призначення в Україні володіють фізичні особи-громадяни. Проте не всі можуть або хочуть використовувати її самостійно, але ж земля повинна використовуватись та оброблятись, адже це не дає їй втрачати свої властивості. Крім того, це приносить її власнику додатковий дохід.
Отже фізичні особи – власники землі часто передають її в користування, зокрема сільськогосподарським підприємствам. Як правило, для цього вони укладають договори оренди. Проте оренда - це не єдина законна можливість використання землі сільгосппідприємствами. Так, власник земельної ділянки та сільгосппідприємство можуть укласти договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). При цьому сторонам слід мати на увазі:
1. Емфітевзис виникає на підставі відповідного договору. Зазначений договір укладається між власником земельної ділянки та особою (юридичною або фізичною), яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
2. Юридична особа, уклавши договір емфітевзису із громадянином – власником земельної ділянки, у подальшому (у межах строку його дії) може відчужити право користування такою земельною ділянкою шляхом продажу, дарування тощо.
3. Законодавство не містить вимог до форми та змісту договору про надання емфітевзису. Тобто істотні умови такого договору законодавством не визначено.
4. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає державній реєстрації і виникає саме із дня такої реєстрації.
5. Припинення емфітевзису також підлягає державній реєстрації в Держреєстрі прав у встановленому законодавством порядку.

Детальну консультацію із цього питання, порівняльну таблицю договорів оренди та емфітевзису а також зразок договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) див. у «БАЛАНС-АГРО» № 17-18, який вийде з друку 12.05.14 р.