У попередній консультації ми розповіли про загальні правила проведення перевірок органами ДПС. Тут розглянемо, як проводяться планові перевірки, зокрема, як часто податківці можуть приходити до платника із плановою перевіркою, як вони визначають ступінь ризику суб’єкта господарювання (далі – СГ), що загрожує за недопуск співробітників податкової до перевірки і т. д.

Запитання – відповіді

Яких основних правил повинні дотримуватися органи ДПС під час проведення планових перевірок?

Плановим перевіркам присвячено ст. 77 ПК. Розглянемо основні вимоги до проведення цього виду перевірок.

1. Платник податків повинен бути включений до плану-графіка перевірок на відповідний рік, складений згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524 (далі - Порядок № 524). План-графік перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному сайті ДПС не пізніше 25 грудня року, що передує року проведення перевірки (п. 77.1 ПК). Але податківці можуть уносити зміни до цього плану протягом року (докладніше див. далі).

Знайти план-графік можна на сайті ДПС у розділі «Діяльність/Плани та звіти роботи Державної податкової служби України».

2. Частота проведення планових перевірок СГ залежить від того, до якого ступеня ризику віднесено платника податків (п. 77.2 ПК). Так:

• при незначному ступені ризику – не частіше одного разу на 3 календарних роки;
• при середньому – не частіше одного разу на 2 календарних роки;
• при високому – не частіше одного разу на календарний рік.

Критерії віднесення платника податків до того або іншого ступеня ризику наведено в розд. III Порядку № 524 (див. далі).

До відома: на сайті ДПС розміщено проєкт наказу Мінфіну про затвердження змін до Порядку № 524.

3. Тривалість планової перевірки не може перевищувати (п. 81.2 ПК):

• 30 робочих днів (далі – р. д.) – для великих платників податків;
• 10 р. д. – для суб’єктів малого підприємництва (далі – СМП);
• 20 р. д. – для всіх інших.

4. Строк проведення перевірки може бути продовжено, але не більше ніж:

• на 15 р. д. – для великих платників податків;
• 5 р. д. – для СМП;
• 10 р. д. – для всіх інших.

5. Платник податків повинен бути повідомлений про перевірку не пізніше ніж за 10 днів до її початку (п. 77.4 ПК). У межах цього строку йому повинні вручити під підпис або відправити поштою рекомендованим листом із повідомленням копію наказу органу ДПС про призначення перевірки, а також письмове повідомлення із зазначенням дати початку перевірки. Також ці документи можуть бути направлені в електронній формі через електронний кабінет, якщо платник податків подає звітність в електронному вигляді та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті відповідно до ст. 42 ПК.

6. Якщо у звітному періоді контролюючими органами та органами держфінконтролю планується перевірка того самого платника податків, то такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення цих перевірок і залучення до них інших органів визначається постановою КМУ від 23.10.13 р. № 805 (п. 77.5 ПК).

Чи діє зараз мораторій на планові перевірки?

Ні, не діє, щоправда, він знятий тільки стосовно юросіб. Незважаючи на те що п. 52-² підрозд. 10 розд. XX ПК установлено заборону на проведення документальних і фактичних перевірок, у лютому 2021 року постановою КМУ від 03.02.21 р. № 89 (далі - Постанова № 89) з-під дії мораторію був виведений ряд перевірок. Так, згідно із цим документом органи ДПС мають право проводити:

тимчасово зупинені документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті до 18.03.20 р. і не завершені;

документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ПК (тобто платник податків повинен бути повідомлений про перевірку не пізніше ніж за 10 днів до її початку). У цьому випадку йдеться про планові перевірки, які проводяться на підставі наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу. Виходить, що планові перевірки дозволено проводити за дотримання норм п. 77.4 ПК (утім, ці вимоги повинні дотримуватися завжди, а не тільки в період карантину).

Водночас зняття постановою КМУ мораторію на проведення документальних планових і фактичних перевірок викликає низку запитань із приводу його правомірності (див. про це в матеріалі «Податкові перевірки: види та загальні правила»). У зв’язку із цим деякі платники податків вирішують оспорити в суді наказ органу ДПС про призначення планової перевірки в період карантину.

Наприклад, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.21 р. (ЄДРСР, реєстр. № 98304169) був визнаний протиправним і скасований наказ органу ДПС про проведення документальної планової перевірки юрособи – платника податків. У своєму рішенні суд указав, що Постанова № 89 суперечить п. 52^-2 підрозд. 10 розд. XX ПК. Юридична сила ПК вища, ніж Постанови № 89, яка є підзаконним актом, тому підстав для призначення планової перевірки в період карантину в податківців не було.

Резюмуємо: якщо ви готові оспорювати рішення податкового органу про призначення планової перевірки, то можете звернутися до суду з вимогою визнати протиправним і скасувати наказ органу ДПС. Якщо ви не бажаєте судитися з податківцями, то доведеться допустити перевіряючих до перевірки. Чим загрожує платникові податків недопуск перевіряючих до перевірки, див. у кінці консультації.

Чи можуть вноситися зміни до плану-графіка планових перевірок?

Так, можуть. Згідно з п. 77.2 ПК внесення змін до затвердженого плану-графіка на поточний рік допускається не частіше одного разу в І та одного разу в ІІ кварталі поточного року. Виняток: випадки, коли змінюється найменування платника податків, який уже включений до плану-графіка, та/або виправляється технічна помилка.

При цьому документальна перевірка платника податків, включеного до плану-графіка перевірок на поточний рік, може бути розпочата:

• не раніше 1 липня поточного року – при внесенні змін до плану-графіка в I кварталі такого року;
• не раніше 1 жовтня поточного року – при внесенні змін в ІІ кварталі такого року.

Оновлений план-графік повинен бути оприлюднений на офіційному сайті ДПС не пізніше 30-го числа останнього місяця кварталу. Якщо ж зміни в плані-графіку пов’язані зі зміною найменування платника податків або виправленням технічних помилок, то таке оприлюднення повинне бути зроблене до 30-го числа місяця, що передує місяцю проведення перевірки.

За якими критеріями платника податків відносять до того чи іншого ступеня ризику?

Як уже було зазначено, критерії віднесення платника податків до того чи іншого ступеня ризику наведено в п. 5 розд. III Порядку № 524. При формуванні плану-графіка на наступний рік ураховуються результати діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо звітним періодом для податку на прибуток є календарний рік, під час планування враховуються показники за попередній рік.

Під час коригування плану-графіка до розрахунку беруться результати діяльності платника за останній податковий (звітний) період, крім показників його діяльності за І квартал.

До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків, зборів і платежів.

Наведемо в таблиці деякі критерії віднесення платників податків – юросіб до того чи іншого ступеня ризику.

№ з/п	Ступінь ризику СГ	Критерії віднесення
1	2	3
1	Високий	1. Рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків нижчий від рівня зростання доходів платника податків, що враховуються під час визначення об’єкта оподаткування. 2. Є інформація про непідтвердження реального здійснення правочину із придбання із сумою ПДВ більше 1 млн грн або більше 5 % загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. 3. Наявність відносин із контрагентами, які перебувають у розшуку або ліквідовані чи визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 % загальних обсягів постачань, але не менше 100 тис. грн. 4. Є інформація правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС про відхилення від оподаткування та/або про те, що юрособа має ознаки фіктивності, її реєстрація скасована в судовому порядку, стосовно юрособи встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів, юрособа визнана банкрутом і т. д.
2	Середній	1. Декларування від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, що податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік. 2. Зменшення у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди більш ніж на 20 % загальної суми внеску, нарахованого за останні 12 місяців, що передують звітному. 3. Порушення встановлених строків сплати ЄСВ більш ніж на 365 днів і т. д.
3	Незначний	1. Проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням. 2. Наявність в органів ДПС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, що провадять діяльність, яка підлягає ліцензуванню. 3. Зменшення у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди від 10 до 20 % загальної суми нарахованого внеску за останні 12 місяців, що передують звітному. 4. Наявність зареєстрованого РРО за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий РРО. 5. Суми за повернення товарів становлять більше 5 % суми загальних продажів, проведеної через РРО. 6. IР-адреса або адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж 7 платниками з обсягами реалізації понад 4 млн грн та ін.

Нагадуємо ще раз: Мінфін планує внести зміни до Порядку № 524. Але, навіть якщо це станеться найближчим часом, оновлені критерії будуть застосовуватися органами ДПС уже під час складання плану-графіка перевірок на 2022 рік.

Платника податків включили до плану перевірок на 2021 рік як СГ із високим ступенем ризику, але він уважає, що це зроблено неправомірно. Чи може він оспорити дане рішення в суді?

Так, може. Якщо платник звернеться до суду із проханням визнати протиправними дії органу ДПС із приводу його включення до плану-графіка перевірок, податковий орган повинен буде надати докази, що підтверджують відповідність позивача СГ із високим ступенем ризику. Якщо ж орган ДПС не надасть такі докази або суд визнає, що наявних доказів недостатньо, дії податкової із включення до плану-графіка такого платника податків будуть визнані протиправними (див., наприклад, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.07.21 р., ЄДРСР, реєстр. № № 98332756, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.21 р., ЄДРСР, реєстр. № 98304169).

Які документи повинні пред’явити представники органу ДПС під час проведення планових виїзних документальних перевірок?

Під час перевірки документів перевіряючих потрібно керуватися ст. 81 ПК. Згідно із цією нормою перевіряючі повинні пред’явити платникові податків:

• направлення на перевірку, підписане керівником органу ДПС або його заступником і скріплене печаткою. Зміст направлення повинен відповідати вимогам п. 81.1 ПК, тобто в ньому повинні бути зазначені всі необхідні відомості. Зразок такого направлення наведено в додатку 2 до Методрекомендацій, затверджених наказом ДФС від 31.07.14 р. № 22;
• копію наказу про проведення перевірки. Такий наказ, як і направлення, повинен містити реквізити, перелічені в п. 81.1 ПК;
• свої службові посвідчення (ці особи повинні бути зазначені в направленні).

Важливий момент! Непред’явлення платникові податків цих документів, а також їх оформлення з порушеннями вимог ПК є підставою для недопуску перевіряючих до перевірки. Тому рекомендуємо перед початком перевірки уважно вивчити зміст усіх пред’явлених документів. Зверніть увагу на найменування вашого підприємства, зазначене в документах (на практиці нерідкі випадки, коли в реквізитах платника допускають помилки), і на строк дії службових посвідчень перевіряючих.

Чи можуть перенести податкову перевірку через відсутність директора або головного бухгалтера з поважних причин (хвороба, відрядження або відпустка)?

Ні, ці обставини не є підставою для перенесення строку перевірки: ні ПК, ні інший нормативний документ не передбачає такої підстави. Із цим згодні й податківці (див. ЗІР, категорія 130.01).

Тому, якщо директор або головний бухгалтер ідуть у відпустку, на лікарняний і т. д., необхідно подумати про їхню тимчасову заміну. Наприклад, у директора або головного бухгалтера може бути штатний заступник, який під час їх відсутності може виконувати їхні функції, у тому числі й зустрічати перевіряючих. Якщо ж таких штатних одиниць у підприємства немає, то можна тимчасово призначити виконуючого обов’язки директора або головного бухгалтера з повноваженнями представляти інтереси підприємства перед контролюючими органами. Призначається такий тимчасово виконуючий обов’язки на підставі відповідного наказу керівника підприємства.

Що загрожує платникові податків, якщо він не допустить перевіряючих?

Незаконний недопуск до перевірки чреватий такими негативними наслідками:

• на підставі пп. 94.2.3 ПК до платника податків можуть застосувати адміністративний арешт активів. Це означає, що розпорядження активами платника буде обмеженим;
• на підставі ст. 163-³ КУпАП на посадових осіб підприємства може бути накладений адмінштраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн), а при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн).

Також слід знати, що згідно з пп. 110^-2.3.4 ПК недопуск до проведення перевірки служить підставою для призупинення строків давності, установлених ст. 102 ПК (див. про це докладніше в матеріалі «Податкові перевірки: види та загальні правила»).

Джерело: Практичне керівництво № 16 «Перевірки та штрафи органів ДПС і Держпраці», серпень 2021 року.