Ваше передплачене видання Читайте on-line

Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Оформляємо на роботу водія

November 26, 2020

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як оформити на роботу водія, які трудові гарантії йому належать, як слід організувати його робочий час тощо.

Що можна зробити на практиці: користуючись нашими рекомендаціями, правильно скласти наказ про прийняття на роботу водія та інші кадрові документи.

Водій на підприємстві – фігура особлива. Він повинен не тільки володіти навиками упевненого водіння автомобіля, але й уміти швидко знаходити рішення у стресових ситуаціях, а також мати відмінне здоров’я. У цій статті ми поговоримо детально про те, як роботодавцеві правильно оформити працевлаштування водія.

Вимоги до кандидата на посаду водія

Приймаючи на роботу водія, звертайте увагу:

  • на його вік;
  • відповідність кваліфікаційним вимогам;
  • відсутність медичних протипоказань.

Увага! Щоб підтвердити відсутність протипоказань за станом здоров’я, кандидатові на посаду водія потрібно пройти медогляд. Про порядок проходження медоглядів водіями читайте в «БАЛАНСІ», 2020, № 46-47, с. 17).

А тут розглянемо докладніше два перших критерії.

Вік водія

Залежно від виду керованого транспортного засобу (далі – ТЗ) ст. 15 Закону від 30.06.93 р. № 3353-XII «Про дорожній рух» установлені обмеження за віком. Так, право на керування:

  • мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) мають особи, які досягли 16 років;
  • автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами на вулично-дорожній мережі всіх типів, крім автобусів, трамваїв і тролейбусів (категорії В1, В, С1, С, Т) – особи старше 18 років;
  • автомобілями з причепами або напівпричепами, а також призначеними для перевезення великогабаритних, з великою вагою і небезпечних вантажів (категорії ВЕ, С1Е, СЕ) – особи старше 19 років;
  • автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) – особи, яким виповнився 21 рік.

Тобто законодавчо встановлено мінімальний вік для отримання прав на керування ТЗ тієї або іншої категорії.

Проте! Максимального вікового цензу для водіння ТЗ не встановлено. Це означає, що роботодавець може прийняти на роботу водія пенсійного віку, якщо у того немає медичних протипоказань для керування ТЗ.

Кваліфікація

Кваліфікаційні вимоги до водіїв визначені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск № 69 «Автомобільний транспорт»), затвердженому наказом Мінтрансу та зв’язку від 14.02.06 р. № 136.

Кваліфікаційні характеристики діляться на загальні та додаткові. Для вашої зручності наведемо їх у таблиці.

На кого поширюються

Кваліфікаційні характеристики

Загальні вимоги (для водіїв усіх ТЗ)

1. Наявність водійського посвідчення*.

2. Повна або базова загальна середня освіта.

3. Професійно-технічна освіта (навчальний заклад з підготовки водіїв ТЗ).

4. Спеціальна підготовка за типовими навчальними планами і програмами підготовки відповідної категорії.

5. Проходження кваліфікаційної атестації

Додаткові характеристики

Для водіїв ТЗ з категоріями С, С1, BE, C1E, CE, D1E, DE у разі перевезення небезпечних вантажів

Стаж роботи – не менше 3 років на ТЗ відповідної категорії та спеціальна підготовка за типовими навчальними планами і програмами підготовки водіїв з перевезення небезпечних вантажів відповідного класу

Для водіїв ТЗ категорії D

Безперервний стаж керування ТЗ категорії B, C1, C, D1 або декількох з них протягом 3 років

Для водіїв ТЗ категорії D1

Безперервний стаж керування ТЗ категорії В та/або С1 протягом 3 років

Для осіб, які мають посвідчення на право керування ТЗ будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу водіями вперше

Стажування з практичного керування відповідним ТЗ
тривалістю не менше 30 годин

* Посвідчення водія відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі, крім посвідчення, яке видане вперше. Водійське посвідчення, видане особі вперше, дійсне протягом 2 років з дня видачі з обмеженим правом керування ТЗ (п. 2 Положення, затвердженого постановою КМУ від 08.05.93 р. № 340, далі – Положення № 340)

Якими документами підтверджується стаж роботи водієм?

Згідно з абзацом четвертим п. 9 Положення № 340 водійський стаж підтверджується випискою з трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням:

  • дати наказу про призначення особи на посаду водія;
  • дати, з якої така особа працює водієм;
  • марки закріпленого ТЗ і його номерного знаку.

Будьте уважні! Виписка і довідка повинні бути завірені підписом посадової особи підприємства.

Порядок оформлення на роботу

Кандидат на посаду водія підходить за віком, має потрібну кваліфікацію і не має протипоказань за станом здоров’я. Тепер потрібно правильно оформити водія на роботу.

Крок 1. Подання заяви про прийняття на роботу

Майбутній співробітник подає заяву про прийняття на роботу, а також:

  • паспорт (інший документ, що посвідчує особу);
  • трудову книжку (якщо це не перше місце роботи);
  • документ про освіту;
  • довідку органу ДПС про присвоєння ідентифікаційного номера (облікова картка платника податків);
  • водійське посвідчення;
  • документи, що підтверджують проходження медогляду (див. докладніше в «БАЛАНСІ», 2020, № 46-47, с. 17);
  • військовий квиток або свідоцтво про приписку до призовної ділянки.

Крок 2. Видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу

На підставі заяви оформляється наказ про прийняття водія на роботу за типовою формою № П-1, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489, або в довільній формі, але із зазначенням обов’язкових реквізитів (див. зразок у кінці консультації). З наказом співробітника знайомлять під підпис.

У наказі необхідно зазначити найменування посади згідно із Класифікатором ДК 003:2010. У нашому випадку це може бути, наприклад, водій автотранспортних засобів (КП 8322), водій навантажувача (КП 8334).

Крок 3. Повідомлення органів ДПС

До органу ДПС подається повідомлення про прийняття на роботу водія за формою додатка до постанови КМУ від 17.06.15 р. № 413. Повідомлення подається до того, як водій стане до роботи.

Крок 4. Унесення запису до трудової книжки

До трудової книжки водія вноситься запис про прийняття на роботу на підставі відповідного наказу (розпорядження).

Чи потрібно водієві присвоювати класність?

Так, потрібно, проте порядок присвоєння класності водієві в законодавстві не описаний. Тому керівник підприємства має самостійно розробити цей порядок і закріпити в локальному акті. Це може бути, наприклад, Положення про присвоєння класності водіям або відповідний наказ. Або можна передбачити цю процедуру в колективному договорі.

На замітку! При складанні такого локального документа слід зважати на вимоги до кваліфікації водіїв, установлені в примітці до п. 4 розд. II Випуску № 69.

Чи обов’язково зберігати водієві класність, яка була присвоєна роботодавцем за колишнім місцем роботи?

Ні, чинне законодавство цього не вимагає. Тому новий роботодавець може, але не зобов’язаний залишити за водієм клас, установлений на попередній роботі (див. лист Мінсоцполітики від 30.12.15 р. № 781/13/116-15).

При працевлаштуванні водієві можна присвоїти III клас з подальшим присвоєнням:

  • II класу – у разі безперервного стажу роботи водієм III класу на цьому ж підприємстві не менше 3 років і наявності посвідчення водія з правом на керування ТЗ категорій B, BE, C, CE або DE (D);
  • I класу – у разі безперервного стажу роботи водієм II класу не менше 2 років на цьому ж підприємстві та наявності права на керування ТЗ категорій B, BE, C, CE, D, DE.

Зробіть усе правильно! Класність присвоюється водієві кваліфікаційною комісією під час кваліфікаційної атестації. Присвоєння класності оформляється наказом з установленням доплати за класність.

Робота водія ТЗ

Водій прийнятий на роботу, йому встановлена класність. Тепер роботодавцеві слід визначитися, який режим роботи можна встановити водієві. У цьому питанні необхідно дотримуватися законодавчих вимог.

Режим роботи водія

Режим робочого часу водіїв має свої особливості, передбачені розд. I Положення, затвердженого наказом Мінтранспорту та зв’язку від 07.06.10 р. № 340 (далі – Положення № 340).

Водіям, яким установлено підсумований облік робочого часу, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшена до 8 послідовних годин протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, відлічуючи від початку робочої зміни; при цьому робочий час протягом облікового періоду не має перевищувати норму робочого часу, установлену законодавством, а нормальна тривалість роботи водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Якщо водієві встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними, тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджуються роботодавцем. Проте ця тривалість все одно не повинна бути більше 40 годин на тиждень (п. 2.2 Положення № 340).

Важливий момент! Якщо водій працює 6 днів на тиждень з одним вихідним, то щоденно він може працювати не більше 7 годин.

Роботодавець не має права систематично залучати водіїв ТЗ до роботи понад установлену тривалість робочого часу!

Які періоди включаються до робочого часу водія?

До робочого час водія входять (п. 2.1 Положення № 340):

  • змінний період керування;
  • підготовчо-завершальний період;
  • час простоїв не з вини водія;
  • час простоїв (у пунктах навантаження і розвантаження вантажів, у місцях посадки і висадки пасажирів);
  • час проведення медоглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) і після повернення;
  • час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі);
  • час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих і проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень – у випадку, якщо такі обов’язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм;
  • половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, з обладнаним спальним місцем.

Чи може роботодавець установлювати водієві підсумований облік робочого часу?

Так, якщо за умовами роботи водієві не може бути встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Проте це можна зробити тільки за узгодженням з органом профспілкової організації (профспілковим представником).

При підсумованому обліку робочого часу роботодавець складає графік змінності (за формою додатка 1 до Положення № 340). У цьому графіку визначається тривалість робочих днів (змін) і вихідних. Графік складається на весь обліковий період (наприклад, на місяць).

Кожен водій має бути ознайомлений із графіком під підпис не менше ніж за 2 тижні до початку облікового періоду (п. 2.5 Положення № 340).

Для довідки. Обліковий період – це період, у межах якого загальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати нормальної кількості облікових годин за цей час. Наприклад, обліковим періодом може бути місяць, квартал, рік.

При підсумованому обліку тривалість робочого часу за обліковий період не може перевищувати нормальну кількість робочих годин. При цьому тривалість робочого дня (зміни) водія має бути не більше 10 годин.

Якщо під час роботи у водія бувають тривалі простої, очікування або йому необхідно дати можливість доїхати до робочого місця, тоді тривалість робочого дня можна збільшити до 12 годин. Проте збільшення робочого дня до 12 годин можливе тільки за умови, що безпосередній час керування ТЗ протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин (п. 2.3 Положення № 340).

Щоденний і щотижневий відпочинок водіїв

Норми щоденного і щотижневого відпочинку водіїв передбачені в розд. V Положення № 340. Тривалість щотижневого відпочинку водіїв має становити 45 годин (безперервно). Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку протягом 24 годин, відлічуючи з початку робочого дня, має бути не менше 10 годин (безперервно). Наприклад, водій працював з 07.00 до 16.00. У такому разі він повинен відпочивати як мінімум 10 годин – з 16.00 до 02.00 наступного дня.

Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожен з них має щодня відпочивати не менше 8 послідовних годин.

При підсумованому обліку робочого часу тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшена до 8 послідовних годин протягом будь-яких 24 годин. Відлік у цьому випадку ведеться з початку робочої зміни. При цьому робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норму робочого часу, установлену законодавством. Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і надаються водієві у вигляді додаткових вільних від роботи протягом облікового періоду годин – у порядку, передбаченому графіком змінності (п. 5.2 Положення № 340).

Перерви протягом робочого дня

Роботодавець має встановити перерви протягом робочого дня водія. Після 4 годин керування ТЗ перерви можуть бути такими (п. 4.1, 4.2 Положення № 340):

  • 45 хвилин – перерва на відпочинок і харчування;
  • 15-хвилинні перерви – розподіляються протягом періоду керування ТЗ.

Перерва на відпочинок і харчування не включається до робочого часу водія! Конкретна тривалість перерв, їх початок і кінець установлюються у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Щорічні відпустки водіїв

Водієві повинна надаватися щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів (далі – к. д.) за відпрацьований робочий рік (ст. 75 КЗпП; ст. 6 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504).

Крім того, водій має право на щорічні додаткові відпустки:

  • за особливий характер праці (ст. 76 КЗпП, ч. 1 ст. 8 Закону № 504). Водії, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних або геологічних умовах і в умовах підвищеного ризику для здоров’я, мають право на додаткові дні відпустки. Тривалість такої відпустки встановлена в додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Постанова № 1290). Максимальна його тривалість – 35 к. д.;
  • за роботу зі шкідливими або важкими умовами праці (ст. 76 КЗпП; ст. 7 Закону № 504). Право на таку відпустку є у водіїв, специфіка роботи яких передбачає негативний вплив на здоров’я шкідливих виробничих чинників (додаток до Постанови № 1290). Максимальна тривалість такої відпустки – 35 к. д. Конкретну тривалість цієї відпустки роботодавець установлює в колективному або трудовому договорі;
  • за ненормований робочий день (ст. 76 КЗпП, ст. 8 Закону № 504). Таку відпустку можна встановити водіям легкових автомобілів, крім водіїв таксі (п. 2.10 Положення № 340). Максимальна тривалість такої відпустки – 7 к. д. (п. 3 Рекомендацій, затверджених наказом Мінсоцполітики від 10.10.97 р. № 7). Роботодавець зазначає конкретну тривалість цієї відпустки за кожним видом робіт, професій і посад у колдоговорі (п. 3 цих Рекомендацій). Якщо на підприємстві немає колдоговору, тоді навести такий перелік можна і в іншому локальному документі підприємства, наприклад у Положенні про відпустки.

ЗРАЗОК

ТОВ «Апельсин»

Наказ № 123-ОК

15.11.20 р.

м. Луцьк

Про прийняття на роботу

Прийняти на роботу Сороченка Анатолія Федоровича з 16.11.20 р. на посаду водія автотранспортних засобів із посадовим окладом згідно зі штатним розписом із випробу­вальним терміном 3 (три) місяці.

Підстава: заява Сороченка А. Ф. від 15.11.20 р.

Директор           (підпис)               В. А. Короленко

З наказом ознайомлений:

16.11.20 р.           (підпис)               А. Ф. Сороченко

Висновки

При прийнятті на роботу водій крім трудової книжки та інших документів, які подаються у разі працевлаштування, зобов’язаний подати копії водійського посвідчення, довідку про проходження медогляду тощо. Також існують особливості, пов’язані з установленням водіям режиму роботи і перерв на відпочинок і харчування. Крім того, роботодавець має встановити водієві класність. При працевлаштуванні водієві можна присвоїти III клас, оскільки законодавством не встановлений обов’язок зберігати йому класність, присвоєну на колишньому місці роботи (хоча це і не заборонено). Надалі за рішенням роботодавця водієві може бути присвоєна кваліфікація II, а потім і I класу.

Джерело: "Баланс" № 48, який виходить з друку 30.11.20 р.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!