Чи може роботодавець відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням? Як діяти працівникові в разі такої відмови?

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації чи фізособою-підприємцем (ст. 21 КЗпП). Тому вона може бути розірвана в будь-який час з ініціативи однієї зі сторін.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або вповноважений ним орган письмово за два тижні. Про це прямо сказано у ст. 38 КЗпП.

Більше того, якщо працівник звільняється внаслідок неможливості продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Такими причинами є: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також інші поважні причини.

Що ж робити, якщо роботодавець відмовляється приймати заяву чи не підписує її?

Звісно, відмова у звільненні – це порушення законодавства про працю, за що передбачено фінансові санкції в розмірі мінімальної зарплати (ст. 262 КЗпП). Тому в разі вирішення цього питання через суд він зазвичай стає на бік працівника. Але факт небажання роботодавця звільняти працівника треба підтвердити. Отже, насамперед слід подбати саме про це.

У разі подання заяви про звільнення за власним бажанням працівникові потрібні документи, що підтверджують факт отримання такої заяви роботодавцем. Тобто треба, щоб під час подання документів роботодавець (секретар, кадровик) своїм підписом або в окремому журналі засвідчив факт їх отримання. Якщо це зробити не вдалося, надішліть заяву поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. У такому разі відлік строку відпрацювання буде починатися з моменту фактичного отримання документації роботодавцем.

Ну і в крайньому разі працівник може звернутися до Головного управління Держпраці за місцем знаходження роботодавця зі зверненням. Його керівника, без сумніву, буде притягнуто до відповідальності, адже відмова роботодавця звільнити працівника з роботи за власним бажанням суперечить законодавству. Про це неодноразово заявляли фахівці Держпраці.

Джерело: "Баланс-Агро" № 41, який вийшов з друку 05.11.18 р.