Акценти цієї статті:

• оновилося визначення поняття «кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юрособи»;
• інформацію про таких осіб доведеться актуалізувати, подавши держреєстратору відповідну заяву;
• штрафи за неподання держреєстратору відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юрособи значно зросли.

З 28.04.20 р. набуває чинності Закон від 06.12.19 р. № 361-IХ «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361). Цим законом удосконалено механізм контролю над підозрілими фінансовими операціями. І у зв'язку із цим органам контролю важливо мати достовірну інформацію про осіб, на користь яких здійснюються ті або інші фінансові операції.

У цій статті ми розповімо, яким чином і в які строки юрособам потрібно буде актуалізувати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Хто такі кінцеві бенефіціари?

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юрособи (далі – кінцевий бенефіціар) – поняття не нове. Визначення цього терміна, наведено зараз у Законі від 14.10.14 р. № 1702-VII, з уведенням у дію Закону № 361 не зазнає особливих змін.

Кінцевим бенефіціаром уважається будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив (контролює) на діяльність клієнта та/або на фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ст. 1 Закону № 361). При цьому під клієнтами розуміються особи, які звертаються за отриманням послуг до суб'єктів первинного фінмоніторингу (далі – СПФМ), наприклад клієнти банків, нотаріусів, аудиторів тощо.

Візьміть до відома! Для юросіб кінцевим бенефіціаром є будь-яка фізособа, яка здійс­нює вирішальний вплив на діяльність юрособи (зокрема, через ланцюг контро­лю/во­лодіння).

Що слід розуміти під вирішальним впливом?

Вирішальний вплив на діяльність юрособи може бути прямим і непрямим.

Ознакою того, що фізособа здійснює прямий вирішальний вплив на діяльність юрособи, є безпосереднє володіння нею часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи.

Уважається, що фізособа чинить непрямий вирішальний вплив на діяльність юрособи, якщо ця фізособа відповідає принаймні одній із таких ознак:

• володіє часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов'язаних фізосіб або юросіб, трасти або інші подібні правові утворення;
• володіє, користується, розпоряджається всіма активами юрособи або їх частками, а також здійснює контроль над такими активами (їх частками), має право на отримання доходів від діяльності юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення;
• має право чинити вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління юрособи, а також здійснення операцій, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи;
• має право приймати обов'язкові до виконання рішення, що чинять вирішальний вплив на діяльність юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Наприклад, якщо в ТОВ три учасники-фізособи: А (50 % частки участі), Б (30 % частки участі), В (20 % частки участі), то кінцевими бенефіціарами однозначно будуть два учасники – А та Б. Щодо учасника В такої визначеності немає. Щоб учасник В, розмір частки якого не дотягує до 25 %, мав статус кінцевого бенефіціара, треба встановити, що він робить непрямий вирішальний вплив на діяльність юрособи (див. вищенаведені ознаки).

Кінцевими бенефіціарами також можуть уважатися директори, члени правління (інших органів управління юрособи), інші особи, якщо вони побічно роблять вирішальний вплив на юрособу.

Хто не може вважатися кінцевим бенефіціаром юрособи?

Не можуть уважатися кінцевими бенефіціарами навіть за наявності прав на 25 або більше від-сотків статутного капіталу або прав голосу в юрособі (п. 30, 40 ст. 1 Закону № 361):

• комерційні агенти;
• номінальні власники (особи, керуючі корпоративними правами кінцевого бенефіціара в його інтересах) або номінальні утримувачі;
• посередники стосовно корпоративного права або права голосу в юрособі.

Хто зобов'язаний подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів?

Підприємства (крім державних і комунальних) зобов'язані встановлювати свій кінцевий бенефіціар, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього і надавати її держреєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом (ст. 64¹ Господарського кодексу).

Інформація, подана держреєстратору, потрапляє до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР).

Зокрема, у ЄДР у складі відомостей про юрособу має бути інформація про її кінцевого бенефіціара, а також про кінцевого бенефіціара його засновника, якщо засновник — юрособа (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV, далі – Закон № 755). Тобто за ланцюжком слід установити всіх реальних фізосіб – вигодоотримувачів конкретної юрособи.

Якщо у юридичної особи або засновника (учасника) цієї юрособи немає кінцевого бенефіціара, тоді держреєстратору подаються відомості про його відсутність.

Бенефіціарів – немає! Така ситуація може скластися, якщо розмір частки будь-якого учасника менше 25 % і ніхто з учасників або інших фізосіб не робить непрямий ви­рішальний вплив на юрособу.

Яким чином перевіряється інформація про кінцевих бенефіціарів, подана юрособою до ЄДР?

Програмне забезпечення ЄДР здійснює пошук взаємозв'язків між юрособами та їх засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарами, зокрема кінцевими бенефіціарами засновника, керівниками юросіб, і видає візуалізацію всіх прямих і непрямих зв'язків (п. 6 ч. 3 ст. 7 Закону № 755). Візуалізована схема зв'язків наочно відображає структуру власності юрособи.

Треба розуміти, що інформаційна система ЄДР взаємодіє з інформаційними системами інших держорганів. Інформація про кінцевих бенефіціарів, не подана заявником згідно з вимогами Закону № 755, передається до ЄДР Службою Держфінмоніторингу (п. 9 ч. 3 ст. 7 Закону № 755).

Крім того, СПФМ зобов'язані повідомляти Службу Держфінмоніторингу про розбіжності у відомостях про кінцевих бенефіціарів, що містяться в ЄДР, які виявлені за результатами належної перевірки клієнта (пп. «г» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону № 361).

Як бачимо, системне виявлення реальних вигодоотримувачів юросіб входить до числа першочергових завдань контролюючих органів.

Судіть самі. Згідно з прес-релізом, розміщеним на сайті НБУ, регулятор спільно з іншими державними органами і громадськими організаціями 24 лютого 2020 року підписав Меморандум про співпрацю в розвитку механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарів і створення першої Транснаціональної електронної лабораторії (ТеЛАБ). Меморандум укладено на три роки. Мета – розробити механізм перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарів для протидію корупції, відмиванню коштів, шахрайству, ухиленню від сплати податків та іншим злочинам, пов'язаним із фіктивною діяльністю компаній.

Крім НБУ такі зобов'язання узяли на себе також Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації, Служба Держфінмоніторингу, ДП «Національні інформаційні системи». Серед партнерів від громадського сектора – громадська організація «Трансперенси Інтернешнл Україна», громадська організація «Разом проти корупції», Open Up Ukraine, YouControl, Міжнародний фонд «Відродження», OpenOwnership, Innovating Governance Association (Австрія).

Як бачите, усе серйозно.

Хто не зобов'язаний подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів

Відомості про бенефіціарів не подають:

• громадські формування;
• адвокатські об'єднання;
• торгово-промислові палати;
• об'єднання співвласників багатоквартирних будинків;
• релігійні організації;
• державні та комунальні підприємства;
• державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.

Коли потрібно подавати інформацію?

Відразу скажемо, що з 28.04.20 р. нас чекають зміни в цій сфері. Тому для наочності розглянемо, як це відбувається зараз і що потрібно буде робити після набуття чинності Закону № 361.

Як інформують зараз

Подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів потрібно відразу на етапі держреєстрації юрособи, а потім – тільки у випадку якщо щось зміниться.

1. У момент держреєстрації юрособи

Юрособи зобов'язані повідомляти держреєстратора про своїх кінцевих бенефіціарів у момент держреєстрації. Для цього подається заява за формою 1, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.16 р. № 3268/5 (далі – Наказ № 3268/5).

У формі заяви передбачені поля, у яких зазначається факт наявності або відсутності кінцевого бенефіціара і зазначаються причини відсутності. Потім наводиться докладна інформація про кінцевого бенефіціара юрособи, розмір його частки у статутному капіталі юрособи або відсоток права голосу. Якщо кінцевих бенефіціарів більше одного, заповнюється декілька призначених для цього сторінок заяви.

В окремому полі ставиться позначка про тип бенефіціарного володіння: пряме, опосередковане, через представництво або іншим способом

І нарешті, заповнюються докладні відомості про юросіб, що робить непрямий вплив на зареєстровану юрособу. Якщо це опосередкована дія на юрособу, обов'язково зазначаються повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) усіх юросіб, через яких кінцевий бенефіціар володіє часткою в юрособі у розмірі 25 або більше відсотків СК або прав голосу в юрособі.

Така інформація повинна бути достатньою для розуміння всієї структури власності – починаючи від засновників зареєстрованої юрособи і закінчуючи кінцевим бенефіціаром такої юрособи.

Як бачите, на етапі держреєстрації юрособи в ЄДР надходить вичерпна інформація про кінцевих бенефіціарів.

2. У разі зміни даних про кінцевих бенефіціарів

Закон вимагає, щоб інформація про кінцевих бенефіціарів була актуальною. Тому в разі змін юрособа зобов'язана інформувати держреєстратора. За загальним правилом у цьому випадку подається заява за формою 3, затвердженою Наказом № 3268/5. У цій формі наводяться актуальні відомості про кінцевого бенефіціара (набір даних такий самий, як у заяві за формою 1).

Так це працює сьогодні.

Як інформуватимемо починаючи з 28.04.20 р.

1. У момент держреєстрації юрособи

Юрособи, які будуть створені починаючи із зазначеної дати, проінформують держреєстратора про своїх кінцевих бенефіціарів на етапі своєї держреєстрації.

2. Протягом 3 місяців після набуття чинності підзаконного акта

Юрособи, зареєстровані до набуття чинності Закону № 361, будуть зобов'язані повторно подати держреєстратору:

• інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів в обсязі, визначеному цим Законом;
• структуру власності (п. 4 розд. Х Закону № 361).

Увага! Відлік 3-місячного строку починається з дня набуття чинності нормативно-правового акта, яким будуть затверджені форма та зміст структури власності (на сьогодні такого документа немає).

Повторне подання даних потрібне, мабуть, для синхронізації актуальної інформації про бенефіціарів в інформаційних базах ЄДР і Служби Держфінмоніторингу

Що таке структура власності?

Визначення цього поняття наведено в п. 56 ст. 1 Закону № 361. Структура власності є документально підтвердженою системою взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів та інших подібних правових утворень, яка дозволяє встановити всіх кінцевих бенефіціарів (у тому числі відносини контролю між ними) або їх відсутність (пп. 58 п. 1 ст. 1 Закону № 361).

3. У разі будь-яких змін у відомостях про юрособу

Далі актуалізація інформації відбуватиметься на регулярній основі. Норми Закону № 361 зобов'язують юросіб підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціара і структуру власності в актуальному стані, оновлювати її і повідомляти держреєстратору про зміни протягом 30 робочих днів із дня їх виникнення. При цьому треба подати документи, що підтверджують ці зміни.

Зверніть увагу! Тепер у законі чітко позначено строк, протягом якого потрібно по­відомляти про зміни у складі кінцевих бенефіціарів юрособи.

Припустимо, змін, що стосуються саме кінцевих бенефіціарів, у юрособи немає. Але відбулися інші зміни, які потрібно внести до ЄДР. У такому разі в момент держреєтрації цих інших змін юрособа зобов'язана заразом підтвердити актуальність інформації про кінцевих бенефіціарів. Для цього треба проставити відповідну позначку в заяві за формою 3 (п. 22 розд. Х Закону № 361).

4. Щорічно

Згідно з новою ст. 17^-1 Закону № 755 (почне діяти з 28.04.20 р.) починаючи з наступного року після своєї держреєстрації юрособи повинні щорічно підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника. Це треба робити протягом 14 к. д. з дати держреєстрації.

Наприклад, юрособа зареєстрована 01.04.20 р. Отже, починаючи з 2021 року це підприємство має щорічно підтверджувати відомості про своїх бенефіціарів у період з 1 по 14 квітня.

Для підтвердження треба буде подати держреєстратору:

• заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
• структуру власності за формою і змістом, установленими законодавчо;
• витяг, виписку або інший документ із торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента в країні її місцезнаходження (для випадку, коли засновником юрособи є юрособа-нерезидент);
• нотаріально посвідчену копію документа, що засвідчує особу кінцевого бенефіціарного власника юрособи (для фізособи-нерезидента, а якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру – для фіз­осо­би-резидента).

Що робити, коли юрособа виявить неточності або помилки в раніше поданій держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності?

Протягом 3 робочих днів із дня виявлення таких помилок і неточностей юрособа повинна повідомити держреєстратора, повторно направивши йому відкориговані відомості (ч. 23 ст. 17 Закону № 755 у редакції, яка діятиме з 28.04.20 р.).

Як каратимуть за неподання інформації?

Порушників притягатимуть до адміністративної відповідальності. Частина 5 ст. 166¹¹ КУпАП викладена в новій редакції (п. 6 розд. Х Закону № 361). І тепер за неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціара або про його відсутність або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара юрособи штраф становитиме від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 тис. грн до 51 тис. грн). Штрафуватимуть керівника юрособи або особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчий орган).

Для порівняння. Зараз за таке порушення застосовується штраф у розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн.).

Цей штраф застосовується судом (ст. 221 КУпАП). Адмінпротоколи мають право складати суб'єкти Держфінмоніторингу.

Крім адміністративної відповідальності в певних випадках передбачена і кримінальна відповідальність. Так, за подання держреєстратору свідомо недостовірних відомостей при реєстрації юрособи (у т. ч. і щодо бенефіціарів) застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн), або арешту на строк від 3 до 6 місяців, або обмеження волі на строк до двох років (ст. 205¹ Кримінального кодексу).

Рекомендації

Поставтеся відповідально до визначення бенефіціарних власників вашого підприємства.

Дочекайтеся прийняття нормативного документа, що визначає форму і структуру власності, та актуалізуйте інформацію про кінцевих бенефіціарів в ЄДР у законодавчо встановлений строк.

Джерело: "Баланс" № 12, який вийшов з друку 23.03.20 р.