Акценти цієї статті:

• загальні правила інформаційного супроводу переказів;
• коли проводиться спрощена верифікація.

Почнемо з короткої пам'ятки про умови інформаційного супроводу переказів (готівки, сум із використанням електронних платіжних засобів (наприклад, платіжних карток), електронних грошей, віртуальних активів) згідно із Законом від 06.12.19 р. № 361-IX (далі – Закон № 361). Банки та інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), які надають послуги зі здійснення грошових переказів, – наприклад, небанківські фінансові установи, поштові оператори (Укрпошта, Нова пошта тощо) – зобов'язані:

• супроводжувати такі перекази інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу;
• проводити належну перевірку (ідентифікацію і верифікацію) платника – до відправлення переказу адресатові (ч. 2 ст. 14) та отримувача – до зарахування грошей на його рахунок або видачі в готівковій формі (ч. 7 ст. 14). Така перевірка здійснюється на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел.

Ідентифікація і верифікація переказів

За загальними правилами перекази повинні супроводжуватися інформацією, що дозволяє повністю ідентифікувати платника й отримувача (див. табл. 1).

Таблиця 1. Загальні правила інформаційного супроводу переказів (ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 361)

Верифікація платника/отримувача може не проводитися, якщо вона була проведена раніше відповідно до ст. 11 Закону № 361 (ч. 9 ст. 14).

Спрощений супровід переказів

В окремих випадках повна інформація про платника й отримувача переказу не наводиться і верифікація не проводиться. Це залежить від характеру операції та її суми (див. таблиці 2 та 3).

Таблиця 2. Спрощений супровід переказів по Україні (ч. 3 ст. 14 Закону № 361)

Спрощена верифікація платника й отримувача може не проводитися, крім випадків, коли:

• виникла підозра у відмиванні грошей, отриманих злочинних шляхом;
• СПФМ отримує від платника електронні гроші для обміну/погашення на безготівкові гроші в цілях їх подальшого переказу;
• СПФМ виплачує отримувачеві суму переказу готівкою або за дорученням отримувача придбаває електронні гроші.

Таблиця 3. Спрощений супровід переказів за кордон (ч. 4 ст. 14 Закону № 361)

Спрощена верифікація для переказів за кордон може не проводитися, крім випадків, коли:

• виникла підозра у відмиванні грошей, отриманих злочинних шляхом;
• СПФМ отримує від платника готівку для перерахування або електронні гроші для обміну/погашення на безготівкові гроші для їх подальшого переказу.

Без ідентифікації та верифікації

Вимоги ст. 14 Закону № 361 про інформаційний супровід грошових переказів не поширюються на такі операції:

• зняття грошей зі свого рахунка;
• переказ грошей на сплату податків, зборів, штрафів і пені за порушення законодавства до бюджету, ПФУ, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або оплату житлово-комунальних послуг;
• переказ грошей між СПФМ від свого імені і за свій рахунок;
• переказ грошей з використанням ЕПЗ або електронних грошей за товари або послуги, якщо номер ЕПЗ та/або передоплаченої картки багатоцільового використання супроводжує переказ на всьому шляху руху грошей;
• переказ грошей на суму менше 30 000 грн (або її еквівалента в інвалюті) за товари, роботи, послуги, у рахунок погашення кредиту для зарахування на рахунок отримувача, якщо СПФМ, що здійснює переказ грошей, може відстежити операцію за УОНФ і встановити особу, яка уклала договір про постачання товарів, робіт, послуг, видачу кредиту;
• переказ грошей між платником та отримувачем через посередника (наприклад, за договорами комісії, доручення);
• забезпечення грошових переказів, здійснюване операторами послуг платіжної інфраструктури (наприклад, комісія за переказ);
• грошові перекази готівкою по Україні при одночасному виконанні двох умов: сума переказу – менше 5 000 грн і операція не пов'язана з іншими операціями на суму понад 5 000 грн (тобто немає ознак дроблення великої операції). Увага! Грошові перекази по Україні, що ініціюються в готівковій формі (без відкриття рахунка), на суму 5 000 грн і більше (або її еквівалента в інвалюті), повинні супроводжуватися інформацією про платника й отримувача (ч. 1 ст. 14 Закону № 361) з її верифікацією згідно з вимогами ч. 2 ст. 14 Закону № 361 (див. табл. 1) (лист НБУ від 13.04.20 р. № 25-0006/18603);
• інші випадки, які можуть установлюватися нормативно-правовими актами НБУ.

Джерело: "Баланс" № 18, який виходить з друку 04.05.20 р.