Аграрні розписки успішно застосовуються в Україні вже протягом кількох років. І сьогодні редакція журналу «Баланс-Агро» звернулася до керівника проєкту «Аграрні розписки в Україні» (далі – Проєкт) Міжнародної фінансової корпорації Лілії СОРОКИ із запитаннями, які цікавлять наших читачів.

Як давно Проєкт працює в Україні? Як він упроваджується в країні? Якою була мета Проєкту на початку його впровадження?

Проєкт упроваджується IFC (Міжнародна фінансова корпорація, група Світового Банку) за підтримки Швейцарської Конфедерації з 2015 року. Основним його завданням було покращення доступу невеликих фермерів до фінансування за допомогою нового інструмента – аграрних розписок.

Ідея була запозичена в Бразилії, де, як і в Україні, фермери не мали достатніх можливостей для ефективного фінансування через обмежену заставу. Проєкт та профільні державні органи, партнери з громадського та приватного секторів забезпечили ефективне законодавче поле, запустили національний Реєстр аграрних розписок, розробили практичні вказівки та створили операційне середовище для роботи з аграрними розписками. Як результат, за 5 років було створено новий сегмент в агрофінансуванні, а аграрними розписками на постійній основі користуються агровиробники та кредитори з різних сегментів сільського господарства.

Яка статистика видачі аграрних розписок за 2019 рік і в цілому з моменту впровадження Проєкту? Які плани та очікування на 2020 рік у цьому питанні?

Станом на початок березня всього видано вже понад 3 000 аграрних розписок на загальну суму більше 21 млрд грн. Зокрема, протягом 2019 року фермери видали 1 706 аграрних розписок загальною вартістю 11,8 млрд грн.

Ринок аграрних розписок зростає дуже динамічно з кожним сезоном. Ми очікуємо, що такий тренд збережеться і на найближчі декілька років. Наразі близько 1,5 тис. фермерів видавали аграрні розписки, тож потенціал залучення нових агровиробників ще високий. Окрім того, очікувані законодавчі зміни дозволять поширити аграрні розписки на нові сегменти агровиробництва, що також дозволить підтримати високу позитивну динаміку розвитку ринку аграрних розписок.

Скільки компаній на сьогодні фінансують агровиробників України з використанням аграрних розписок? Чи можна ознайомитися з їхнім переліком? Чи є серед них міжнародні організації?

Лише торік 85 нових кредиторів долучилися до роботи з цим інструментом, а всього від початку роботи за розписками надавали фінансування 150 кредиторів. Серед них – як представництва міжнародних компаній в Україні, так і локальні підприємства: постачальники та дистриб’ютори МТР, трейдери, банки та інші. Також уже є 4 компанії-нерезиденти з Естонії, Нідерландів та ОАЕ, котрі надали майже 5 млн дол. фінансування українським агровиробникам.

Що стосується повного переліку кредиторів, то у відкритому доступі таких даних немає, це закрита інформація Реєстру аграрних розписок. Однак більшість компаній анонсує та активно просуває свої пропозиції щодо роботи з розписками – значна частина з них є постійними партнерами українських фермерів.

Слід також зауважити, що в українському законодавстві немає обмеження щодо кредиторів за аграрними розписками. Кожен, хто готовий фінансувати за розпискою, може бути кредитором. Як свідчить практика, іноді кредиторами виступають фізичні особи.

У чому переваги роботи за аграрними розписками для агровиробників?

Найбільша перевага аграрних розписок (і це була основна ідея під час розроблення інструмента) – можливість використовувати майбутній урожай як заставу і таким чином отримати доступ до фінансування. Доступне фінансування, своєю чергою, дозволяє вчасно закупити якісне насіння і засоби захисту рослин, добрива, паливо та забезпечити високу врожайність і максимальний дохід агровиробника.

Ще одна перевага – універсальність. Немає обмежень щодо розміру, суми аграрної розписки чи сегменту роботи агровиробника. Розписки дозволяють отримати фінансування і середнім агровиробникам, які вирощують традиційні зернові чи олійні культури, і зовсім невеликим фермерам, які працюють в нішевих сегментах чи плодоовочівництві. В Україні найменші аграрні розписки видавалися фермерами, які обробляють менше гектара, а сума фінансування становила в межах 10 тис. грн.

Слід також зауважити, що з упровадженням міжнародних аграрних розписок із початку 2019 року українські агровиробники отримали доступ до міжнародного фінансування. Наразі вже маємо гарні приклади того, як невеликі господарства із земельним банком 150–300 гектарів залучають валютне фінансування від кредиторів-нерезидентів. Це унікальна перевага аграрних розписок, адже раніше можливості іноземного фінансування мали хіба що великі агрохолдинги.

У чому концептуальна відмінність аграрних розписок від альтернативних інструментів, що застосовуються в Україні?

Аграрні розписки поєднують в собі конкурентні переваги кількох альтернативних інструментів. Як і договір застави майбутнього врожаю, аграрна розписка дозволяє отримати фінансування під заставу майбутнього врожаю. Як і форвардний контракт, аграрна розписка враховує ціну майбутнього врожаю та може бути виконана постачанням сільгосппродукції. Як і вексель, аграрна розписка передбачає безумовне зобов’язання боржника та може бути передана від одного кредитора іншому.

Однак порівняно з векселем аграрна розписка є більш універсальною та гнучкою – вона може бути виконана як оплатою грошима, так і постачанням сільгосппродукції. Порівняно з форвардом чи договором застави майбутнього врожаю, аграрна розписка забезпечує кращий захист прав кредиторів через обов’язкову реєстрацію в публічному Реєстрі аграрних розписок, прив’язку врожаю в заставі до земельних ділянок за кадастровими номерами, прискорену позасудову процедуру примусового виконання.

Також концептуальною характеристикою аграрних розписок є простота та швидкість в оформленні. Зазвичай для видачі розписки потрібні документи, з якими фермер часто працює і добре ознайомлений. А власне підготовка та видача розписки займає до двох тижнів (особливо в разі співпраці з кредиторами, які запровадили інструмент у комерційну політику).

Чи є недоліки в наявній процедурі видачі аграрних розписок та які кроки будуть зроблені для їх виправлення? Чи є законопроєкти щодо вдосконалення використання аграрних розписок, якщо так, то які?

Широке застосування аграрних розписок на ринку свідчить про те, що інструмент ефективно працює в рамках чинного законодавства: користувачі здійснюють необхідні операції з аграрними розписками, права позичальників та кредиторів захищені тощо. Однак наявна практика також показала шляхи вдосконалення та потенціал розширення сфери застосування розписок. Саме тому спільно з партнерами Проєкт ініціював модернізацію чинного законодавства щодо роботи з аграрними розписками.

24 січня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок».

Передбачається, що оновлене законодавство зробить інструмент ще доступнішим для вітчизняних агровиробників, зокрема, через подальше спрощення та здешевлення видачі аграрних розписок. Також розшириться сфера застосування розписок у сегменти тваринництва та продуктів первинної переробки сільгосппродукції. Розвиток вторинного ринку аграрних розписок з метою рефінансування став актуальним для найбільших кредиторів за аграрними розписками, щоб нарощувати обсяги доступного фінансування для клієнтів-агровиробників.

Перший досвід використання спеціальної процедури примусового виконання за аграрними розписками у 2019 році показав, як удосконалити процедуру для кращого захисту прав кредиторів, що також ураховано в проєкті оновленого закону.

Що ви можете порадити агровиробникам, щоб почати працювати з аграрними розписками?

Передусім відвідайте сайт Реєстру аграрних розписок за посиланням agroregisters.com.uа та перегляньте навчальні матеріали про інструмент. Це дозволить дізнатися про доступні можливості, особливості та підготовку до роботи з інструментом.

Наступний крок – переконайтеся, що земельні ділянки, де агровиробник вирощує чи планує вирощувати врожай, зареєстровані належним чином. Це обов’язкова умова видачі аграрних розписок.

Далі можна поцікавитися пропозиціями роботи за аграрними розписками у своїх партнерів-кредиторів. Адже з інструментом уже працюють постачальники, дистриб’ютори, трейдери та фінансові установи. Тож є висока ймовірність того, що партнери агровиробника вже приймають аграрні розписки. Тому вони зможуть допомогти своєму клієнту з першою видачею аграрної розписки.

Дякуємо за відповіді на запитання наших читачів.

Джерело: "Баланс-Агро" № 14, який виходить з друку 23.03.20 р.