Чи знаєте ви, як правильно визначити ціну договірну для цілей оподаткування?

Як відомо, при здійсненні операцій у процесі господарської діяльності платникам податків часто доводиться враховувати не тільки договірну ціну, але й ціну, яку слід застосовувати для цілей оподаткування. До 1 січня 2013 року такою «податковою» ціною виступала звичайна ціна, яка визначалася згідно з п. 1.20 Закону про прибуток, а із зазначеної дати до 1 вересня 2013 року – відповідно до ст. 39 Податкового кодексу. З 1 вересня 2013 року для цілей оподаткування встановлено дві звичайні ціни – просто звичайна і трансфертна, тобто така, що обчислюється за правилами трансфертного ціноутворення.

Не заблукати в цінових лабіринтах платникам податків допоможе практичне керівництво

«Ціноутворення: ціни трансфертні, звичайні, договірні».

У ньому ми розповімо:

- як установити і змінити договірну ціну, а також відобразити цю зміну в обліку;
- що таке трансфертне ціноутворення;
- хто повинен застосовувати трансфертні ціни і за допомогою яких методів їх визначати;
- як провести коригування трансфертних цін і відобразити цю операцію в обліку та звітності;
- як податковий орган контролює правильність визначення трансфертної ціни в операціях платників податків;
- який порядок складання звіту про контрольовані операції;
- як організувати на підприємстві облік контрольованих операцій і контроль за трансфертним ціноутворенням.

Крім того, з практичного керівництва ви дізнаєтеся, у яких випадках застосовуються просто звичайні ціни (з прикладами їх визначення), а також про те, чи завжди для визначення звичайної ціни потрібна експертна оцінка майна.

Нормативно-правові документи, використані при підготовці консультаційних матеріалів видання, подано станом на 31 березня 2014 року.

Це керівництво буде корисним не тільки бухгалтерам, але й керівникам підприємств,

економістам, юристам, аудиторам, студентам економічних та юридичних вишів.
[p1299]