Підприємство хоче взяти підприємця, який має вільний час, на неповний робочий день. Чи може підприємство прийняти його як сумісника, щоб не донараховували ЄСВ до мінімального внеску?

Ні, якщо в працівника немає основного місця роботи, незалежно від наявності в нього статусу підприємця. Пояснимо чому.

Господарський кодекс визначає, що:
• підприємець – це фізична особа, яка отримала підприємницький статус шляхом реєстрації в порядку, установленому Законом від 15.05.03 р. № 755-IV;
• підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана підприємцями як суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.
У ході провадження підприємницької діяльності підприємець може особисто реалізовувати товари або надавати послуги, наймаючи для цього інших фізичних осіб на умовах трудового договору, тобто виступати роботодавцем щодо своїх найманих працівників.
Держава гарантує громадянам України право на працю. Фізичні особи реалізують це право шляхом укладення трудового договору з підприємством або підприємцем (ст. 2 КЗпП). І те, що фізособа має підприємницький статус, не позбавляє її права працювати за трудовим договором як найманим працівником на підприємствах будь-якої форми власності або в підприємця.
Чинне законодавство допускає можливість укладення фізособою трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах (ст. 21 КЗпП). У цьому випадку одне місце роботи буде для працівника основним, друге – додатковим, тобто сумісництвом.
Сумісництво – це виконання працівником крім своєї основної іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві чи в установі (у приватного підприємця або фізособи) за наймом (п. 1 Положення, затвердженого спільним наказом Мін’юсту, Мінфіну, Мінпраці від 28.06.93 р. № 43).
Як випливає з вищенаведених норм, підприємець може бути роботодавцем для інших фізичних осіб, але в розумінні КЗпП не може бути роботодавцем для самого себе. А заняття підприємницькою діяльністю не може розцінюватися як основне місце роботи фізособи зі статусом підприємця (лист Мінпраці та соцполітики від 30.11.05 р. № 06-К54813/26).
Таким чином, оформити працівника за сумісництвом не можна, якщо він не має постійного місця роботи на підприємстві або в підприємця. При цьому наявність статусу підприємця не має значення.

Джерело: "Баланс" № 20, який виходить з друку 06.03.17 р.