Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
Зокрема, в Порядку прописано, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця) тощо) незалежно від суми ПДВ, зазначеної в одній податковій накладній (далі - ПН) та/або розрахунку коригування (далі - РК).
Зазначено, що підлягають реєстрації РК:
- постачальником (продавцем) - якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
- отримувачем (покупцем) - якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).
Розрахунок коригування до ПН, які не видаються покупцям, підлягають реєстрації таким платником податку, який їх склав.
Під час реєстрації ПН отримувачем (покупцем) послуг у разі надання нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, накладання електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
При реєстрації РК отримувачем (покупцем) товарів (послуг) у разі, коли передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця), постачальник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис та надсилає такий розрахунок отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Для підтвердження прийняття ПН та/або РК до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Крім того, відкоригували список причин для відмови в реєстрації ПН в ЄРПН. Зокрема зазначено, що однією з причин є наявність помилок під час заповнення ПН.
Також Порядок доповнено новими причинами:
- порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до формули із п. 200.1.3 ПК (стосується, звісно, тільки ПН та/або РК, що реєструються після 01.07.15 р.);
- порушення вимог, установлених п. 201.1 (щодо обов’язкових реквізитів ПН) та/або п. 192.1 ПК (щодо правил дій, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості);
Згідно п. 201.10 ПК, якщо надіслані ПН та/або РК сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 та/або п. 192.1, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Постанова КМУ від 30.01.15 р. № 20 набула чинності з 01.02.15 р. («Урядовий кур’єр» від 31.01.15 р. № 18).
[d2115]