Аналіз Закону від 04.07.13 г. № 408-VII показує, що більшість його норм носить загальний характер, що утрудняє їх практичне застосування. Однозначно зрозумілою є тільки мета – не допустити недоплати податків до бюджету за допомогою перерозподілу бази оподаткування між пов`язаними особами (переважно в транснаціональних компаніях), використовуючи для цього формальні економічні і математичні методи.
Упровадження стратегії ТЦУ вимагає від підприємства значних інтелектуальних і матеріальних витрат. Особливо складно буде в поточному році, поки не напрацьовано практику застосування трансфертних цін і перевірок підприємств щодо обґрунтованості звичайних цін у контрольованих операціях, немає роз’яснень податкових органів зі спірних питань ТЦУ і відповідної судової практики.
Мабуть, краще рішення – присвятити ТЦУ розділ у наказі про облікову політику підприємства, який міститиме принципи ціноутворення і графік внутрішнього документообігу між підрозділами, задіяними в бізнес-процесі «Контроль за ТЦУ». У цьому документі можна розглянути такі питання корпоративної стратегії ціноутворення:
1. Побудова моделі руху товарно-грошових потоків між пов’язаними особами.
2. Розробка юристами договорів з оглядом на контроль цін (резидентність і ставка оподаткування контрагента-нерезидента, наявність договору про уникнення подвійного оподаткування з країною контрагента, вибір міжнародного арбітражу для розгляду спорів, наприклад Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, ретельна розробка розділу «Форс-мажор» тощо).
3. Відстежування ланцюжка пов’язаних осіб та його розрив (додається непов’язане підприємство), підтвердження непов’язаності осіб.
4. Контроль за обсягом операцій (не більше 50 млн на рік з одним контрагентом згідно з пп. 39.2.1.4 ПК), дроблення операцій між різними контрагентами.
5. Обґрунтоване ціноутворення, зокрема з нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, зареєстрованими в країні (на території), де ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше процентних пунктів нижча, ніж в Україні, збитковими підприємствами (пп. 39.2.1.1 ПК), у цілях аргументованого доказу звичайних цін. Зазначимо, що нині чинний перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше процентних пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений Розпорядженням № 1042-р.

Детальніше див. Практичне керівництво № 7 «Ціноутворення: ціни трансфертні, звичайні, договорні».

Новини за темою:

Перший звіт про контрольовані операції подається за підсумками 2013 року

Готуємо звіт про контрольовані операції