Розглянемо на прикладах, що таке аутсорсинг та аутстафінг. Проаналізуємо вигоди й ризики при використанні цих схем.
Аутсорсинг та аутстафінг є ефективними способами оптимізації роботи підприємства, які давно й успішно застосовуються на Заході і ось уже декілька років запроваджуються до бізнес-середовища в Україні.
Аутсорсинг (від англ. out-soursing – зовнішнє джерело) означає передачу підприємством непрофільних або допоміжних бізнес-процесів на обслуговування іншому підприємству.
Зазвичай на практиці договір, що передбачає аутсорсинг бізнес-процесів, оформляється як договір на надання послуг (виконання робіт). Предметом договору є той бізнес-процес, який віддають на аутсорсинг. Регулюються такі договори гл. 63 (послуги) і ст. 61 (роботи) Цивільного кодексу.
Визначення аутсорсингу наведено в розд. 4 Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.11 р. № 457: «Аутсорсинг – угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбору персоналу, допоміжні функції. Термін «аутсорсинг» також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб`єктів».

Детальніше у консультації «Договори аутсорсингу та аутстафінгу: вигоди й ризики» у «БАЛАНС», 2013, № 103-104.