Установа уклала прямий договір, згідно з яким закуповуються господарські товари за декількома кодами (згідно з Національним класифікатором ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.15 р. № 1749) відповідно до додатка до річного плану закупівель, що відображено у специфікації до договору. Згідно з Порядком здійснення допорогових закупівель товарів, робіт та послуг, затвердженим головним розпорядником, на кожен код ДК 021:2015 у системі електронних закупівель має оприлюднюватись Звіт, тобто на один договір має бути оприлюднено декілька звітів про укладений договір – на кожен код ДК 021:2015. У висновку головного розпорядника за результатами внутрішнього аудиту було зроблено запис про порушення, оскільки укладено один договір на декілька кодів ДК 021:2015. Чи є правомірно це?

Як передбачено абзацом першим ч. 1 ст. 2 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), цей Закон застосовується до замовників (бюджетників) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або і перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн грн. Отже, положення Закону № 922 застосовують до всіх закупівель товарів, що здійснюються замовником, за умови що вартість предмета закупівлі товару або товарів дорівнює або перевищує 200 тис. грн.

Визначення понять «предмет закупівлі» і «товари» наведено в п. 18 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922.Предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Товари – це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому та газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Згідно із Законом № 922 предмет закупівлі визначається замовником у порядку, установленому Уповноваженим органом. Як передбачено абзацом другим п. 1 розд. ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мін­економрозвитку від 17.03.16 р. № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі ДК 021:2015, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Отже, якщо очікувана вартість кожного окремого предмета закупівель товару(ів) не дорівнює та не перевищує вартісних меж – 200 тис. грн., то Закон № 922 не застосовують і процедуру закупівлі не проводять. У такому разі замовник може укласти прямий договір або договір за результатами «допорогової» закупівлі через систему ProZorro.

Чинне законодавство не встановлює для замовника обов’язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922. Разом із тим зауважимо: якщо замовник укладе прямий договір, то згідно з абзацом п’ятим ч. 1 ст. 2 Закону № 922 він обов’язково має оприлюднити Звіт про укладені договори (далі – Звіт) у системі ProZorro не пізніше календарного дня, що настає за днем укладення такого договору, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, передбачену в абзацах другому і третьому ч. 1 Закону № 922.

Форму Звіту затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.16 р. № 490 (далі – Наказ № 490). Проте Наказ № 490 не містить інструкції щодо заповнення затвердженої форми Звіту. Утім, не містить він і заборони для замовника оприлюднювати за кожним із «допорогових» предметів закупівель Звіт за затвердженою формою, навіть якщо ці різні предмети закупівель закуповуються в межах одного договору.

Проте, з метою уникнення на майбутнє питань від аудиторів та зважаючи на судову практику щодо укладення одного договору за різними «допороговими» предметами закупівель, про що ми говорили в попередньому матеріалі, рекомендуємо замовникам укладати за кожним окремим «допороговим» предметом закупівлі окремий договір і за наявності підстав для звітування оприлюднювати звіт за кожним із таких договорів.

Джерело: "Баланс-Бюджет" № 7, який вийшов з друку 12.02.18 р.