Для кого ця стаття: для усіх платників ПДВ, яким відмовлено в урахуванні Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як можна змусити ДФС урахувати Таблицю.

За цією темою див. також: «Адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень», «Як оскаржити відсутність реєстрації ПН/РК за мовчазною згодою», «Коли блокуватимуть податкові накладні: аналізуємо критерії», «Як заповнити та подати таблицю даних платника податків».

Суть проблеми

Платник податків має право подати до органу ДФС Таблицю за формою додатка 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117 (далі – Порядок № 117, ПН, РК, ЄРПН).

Мета подання Таблиці – коректне обчислення різниці між залишком товарів/послуг, які підприємство купує/отримує, і товарів/послуг, які постачає/виготовляє. Аби сільгосппідприємству не блокували ПН та РК, на підтвердження здійснення діяльності за наведеними у Таблиці товарами/послугами воно подає Таблицю, яка має бути врахована. Надалі блокування ПН/РК із вказаними у Таблиці кодами не здійснюватиметься. Інакше щоразу при реєстрації ПН/РК у ЄРПН є ризик їх зупинення.

Таблиця та додані до неї пояснення розглядаються комісією ДФС регіонального рівня протягом 5 робочих днів після отримання (п. 32 Порядку № 117). Результатом розгляду може бути рішення про врахування або неврахування Таблиці.

Безліч агропідприємств зіткнулися із тим, що Таб­лиця не приймається. Причини відмови не зрозумілі, і платники не погоджуються з відмовою. І це при тому, що деякі з них виконують усі умови про автоматичне врахування Таблиці (див. «Як заповнити та подати таблицю даних платника податків»).

Тож постає запитання: як оскаржити рішення комісії про неврахування Таблиці? Про це і йтиметься у консультації.

Варіанти оскарження

Одразу зазначимо, що Порядком № 117 не передбачено процедури оскарження рішення комісії про неврахування Таблиці. Утім не забуваймо, що існують й інші нормативні акти.

Варіант 1

Згідно з п. 56.2 Податкового кодексу (далі – ПК) за загальним правилом платник має право оскаржити рішення комісії регіонального рівня у порядку підлеглості до органу вищого рівня. Отже, це навіть добре, що повноваження з розгляду та прийняття рішення стосовно Таблиці передали регіональним комісіям ДФС, адже тепер оскаржити їх рішення можна до вищої інстанції – ДФС України.

Важливо! Оскаржити рішення регіональної комісії можна, подавши скаргу до органу вищого рівня – ДФС у порядку, передбаченому ст. 56 ПК, тобто як і в інших випадках адміністративного оскарження рішення ДФС.

Процедуру та вимоги до подання скарги на рішення територіального відділу ДФС установлено наказом Мінфіну від 21.10.15 р. № 916 (далі – Наказ № 916). По суті, це адміністративний порядок оскарження. У разі незгоди з винесеним ДФС рішенням за скаргою подальше оскарження відбувається шляхом звернення до суду.

Для оскарження рішення у платника є 10 календарних днів (далі – к. д.) після його отримання. У разі оскарження рішення органу ДФС в області скарга подається до центрального органу ДФС (п. 1 розд. ІІІ Порядку, затвердженого Наказом № 916, далі – Порядок № 916).

Майте на увазі! До скарги варто додати докази, на яких ґрунтується ваша позиція (п. 2 розд. IV Порядку № 916). Тоді ДФС може погодитися із тим, що рішення про неврахування Таблиці прийнято дійсно неправомірно. Також платник має право взяти участь у розгляді своєї скарги, указавши на це в тексті скарги. Це дозволить особисто викласти всі аргументи службовцям ДФС.

Строк розгляду скарги – 20 к. д. із дня її надходження до ДФС. За результатами вищий фіскальний орган повинен надати вмотивоване рішення та надіслати його на адресу платника, указану в скарзі (чи на його податкову адресу), поштою із повідомленням про вручення або видати рішення під його особистий підпис (п. 1, 2 розд. VII Порядку № 916).

Варіант 2

Апелювати можна і до ч. 1 ст. 16 Закону від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393), а саме – скарга на дії чи рішення державного органу подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі. Як бачимо, норми ст. 56 ПК та ч. 1 ст. 16 Закону № 393 є тотожними в частині права особи оскаржити рішення контролюючого органу. Проте порядок розгляду скарги дещо відрізняється.

Так, у разі оскарження на підставі Закону № 393 слід дотримуватися таких вимог (ст. 5):

• звернення має містити: П. І. Б., місце проживання, суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, підпис заявника та дату;
• при оформленні звернення через електронний зв’язок слід указати електронну поштову адресу, куди буде надіслана відповідь, чи інші засоби зв’язку із скаржником.

Зверніть увагу! Подання скарги за нормами Закону № 393 не позбавляє скаржника права звернутися до суду або без скарги одразу до суду. Аналогічна норма прописана у ст. 55 Конституції України. Утім, пам’ятайте, що звернення за Законом № 393 подається тільки громадянином, тому юридична особа не може скористатися цим варіантом.

Скарга на рішення може бути подана протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця із часу ознайомлення особи з ним (ст. 17 Закону № 393). Скаржник має право, зокрема, бути присутнім під час розгляду власної скарги та користуватися послугами адвоката.

Строк розгляду звернення – до місяця від дня надходження, але звернення, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, тобто не пізніше 15 днів із дня отримання. Місячний строк можна продовжити, коли за цей час не вдалося вирішити питання, але не більше ніж до 45 днів (ст. 20 Закону № 393). Отже, загальний строк розгляду скарги – місяць, а максимальний – 45 к. д.

З аналізу положень цих нормативних актів можна дійти висновку, що оскарження в адмінстративному порядку та за Законом № 393 є різними способами. Платник має право скористатися будь-яким на свій вибір. А якщо це не допоможе – піти до суду. Але краще спочатку спробувати більш прості способи, аби не сплачувати судовий збір.

Варіант 3

Окрім двох перелічених є ще один варіант – звернутися зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена. Це також безплатний та дієвий спосіб у боротьбі з незаконними рішеннями держорганів. До нього якраз може звернутися платник-юрособа. Детальніше про подання й оформлення скарги бізнес-омбудсмену читайте у наступних випусках.

У разі незгоди з рішенням посадової особи, державного органу платник має право оскаржити його у порядку підлеглості до органу вищого рівня. Тобто при оскарженні рішення комісії ДФС регіонального рівня про неврахування Таблиці скарга подається до ДФС. Скаржитися можна за правилами, установленими ПК, Порядком № 916 або Законом № 393. Утім податкова досить часто заявляє, що скаржиться юрособа як платник податку, а за Законом № 393 це може робити тільки громадянин – фізична особа. Але в боротьбі з неправомірно винесеним рішенням усі способи хороші. Аналогічною до викладеної у консультації є думка податкової (див. ЗІР, категорія 101.17). У разі незгоди з рішенням за скаргою слід звертатися до суду.

Джерело: "Баланс-Агро" № 25-26, який вийшов з друку 09.07.18 р.