Відпусткові виплачено наперед: як їх урахувати при звільненні працівника і відобразити у Звіті з ЄСВ
Із цієї статті ви дізнаєтеся: як розрахувати і відобразити при звільненні працівника від’ємну суму компенсації в таблиці 6 оновленого Звіту з ЄСВ.
Що можна зробити на практиці: якщо у вас виникла подібна ситуація, візьміть за основу приклад розрахунку, наведений у статті, і фрагмент заповненої таблиці 6 Звіту з ЄСВ.
Продовжуємо тему змін, унесених до форми Звіту з ЄСВ з 1 серпня 2018 року і розглянемо, як відобразити в оновленому Звіті з ЄСВ утримані роботодавцем відпусткові – у разі звільнення співробітника до закінчення робочого року, за який йому була надана відпустка. Тобто у разі коли відпустка була надана працівникові наперед, авансом.
Для наочності розберемо цю ситуацію на умовному числовому прикладі.
Приклад
Пархоменко В. В. відпрацював на підприємстві більше 10 років, за основним місцем роботи, не є особою з інвалідністю. У січні 2018 року йому була надана відпустка повної тривалості (на 24 календарних дні (далі – к. д.) з 08.01.18 р. по 31.01.18 р.) за період роботи з 05.01.18 р. по 04.01.19 р. і виплачені відпусткові в сумі 4 560 грн. Решту робочих днів у січні Пархоменко не працював: перебував у відпустці без збереження зарплати (проходив курс оздоровлення в санаторії). Тому сума відпусткових є єдиним доходом, нарахованим йому за січень. Пізніше Пархоменко вирішив звільнитися (дата звільнення – 9 серпня 2018 року). У серпні йому була нарахована зарплата в сумі 2 200 грн. (оклад плюс премія).
Суть питання
Працівник не відпрацював повністю рік, за який йому була надана відпустка і виплачені відпусткові. Роботодавця цікавить, як правильно зробити повний розрахунок при звільненні працівника і відобразити результати в оновленому Звіті з ЄСВ?
Думка Мінфіну
26.02.18 р. на своєму сайті Мінфін роз’яснив, що робити у разі звільнення працівника, який відгуляв відпустку наперед.
Отже, працівник звільняється до закінчення робочого року, за який він уже отримав відпустку повної тривалості (для нашого прикладу до 04.01.19 р.). У цьому випадку, на думку Мінфіну, за таким працівником числитиметься заборгованість у розмірі відпусткових за невідпрацьовану частину робочого року. Стягнути таку заборгованість роботодавець може за рахунок зарплати працівника, нарахованої в місяці його звільнення. Тобто работодавець може утримати суму боргу з останньої зарплати працівника.
|
Це треба знати! Статтею 127 КЗпП передбачено випадки, коли роботодавець не повинен утримувати відпусткові, виплачені «авансом». |
До цих випадків належить звільнення працівника за такими підставами, як:
- призов або вступ працівника на військову службу (альтернативну (невійськову) службу) – п. 3 ст. 36 КЗпП;
- переведення працівника з його згоди на інше підприємство або його перехід на виборну посаду – п. 5 ст. 36 КЗпП;
- відмова працівника від переведення на роботу до іншої місцевості разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці – п. 6 ст. 36 КЗпП;
- звільнення унаслідок змін в організації виробництва та праці (у т. ч. ліквідація, реорганізація, банкрутство, скорочення чисельності або штату працівників) – п. 1 ст. 40 КЗпП;
- невідповідність працівника посаді або виконуваній роботі унаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню виконання цієї роботи – п. 2 ст. 40 КЗпП;
- нез’явлення на роботу більше 4 місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності – п. 5 ст. 40 КЗпП;
- направляння на навчання;
- вихід на пенсію.
Ситуація з нашого прикладу до цього переліку не потрапляє: Пархоменко звільняється за власним баханням. Отже, роботодавець має право отримати з нього «боржок», утримавши частину відпусткових із зарплати, нарахованої в місяці звільнення.