Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Оформляємо виробничі операції

6 грудня 2019 р.

Виробнича собівартість і первинні документи

Витрати, здійснені у процесі виробництва, відображаються в обліку на підставі як первинних, так і зведених документів. Залежно від виду витрат можна виділити такі первинні документи:

Зверніть увагу! Детально про порядок заповнення первинних документів з обліку запасів, затверджених Наказом № 193, ми писали в «Рух запасів: оформляємо первинні документи», про особливості складання акта наданих послуг – у «Які документи підтверджують факт надання послуг».

Дані з перелічених вище первинних документів переносяться до документів зведеного (узагальнюючого) обліку витрат виробництва. Для чого це робиться? Для того, щоб узагальнити витрати за замовленнями, видами продукції, цехами, за статтями калькуляції для складання фактичної (звітної) калькуляції собівартості продукції.

Зведеними документами можуть бути:

  • відомості обліку матеріальних витрат за видами продукції, замовленнями;
  • відомості розподілу за видами продукції (за замовленнями всередині цеху, переділом): прямих матеріальних витрат, витрат на оплату праці, інших прямих витрат, витрат допоміжних виробництв, амортизаційних відрахувань, загальновиробничих витрат тощо;
  • зведені відомості (картки) обліку витрат на виробництво за видами продукції.

На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво можуть бути складені звітні калькуляції на всі види продукції, виготовлені підприємством. Разом з тим завважимо, що калькуляція не є первинним документом, оскільки не підтверджує факт здійснення будь-якої господарської операції, що вплинула на активи, зобов'язання або капітал підприємства (лист Мінфіну від 15.02.13 р. № 31-08410-07/23-357/246). Тому відсутність цього документа не може бути підставою для невизнання доходів/витрат як підприємства, що надає послугу, так і його замовника.

На замітку! Зразок форми калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) можна знайти в додатку 9 до Методичних рекомендацій щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.07 р. № 373 (далі – Методрекомендації № 373).

Для обліку витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції, підприємство може використовувати як наведені вище типові форми, так і самостійно розроблені. Зведені первинні документи, як правило, є самостійно розробленими формами.

Нагадаємо, що в самостійно розроблених формах первинних документів повинні бути всі обов'язкові реквізити (ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88 (далі – Положення № 88)):

  • найменування підприємства, установи, від імені якої складено документ;
  • назва документа;
  • дата складання;
  • зміст та обсяг господарської операції;
  • одиниця виміру господарської операції в натуральному і вартісному вираженні;
  • посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення операції та її оформлення;
  • підпис особи, яка брала участь в операції.

Також за необхідності в первинних документах можуть бути відображені додаткові реквізити, які підприємство визнає за потрібне додати.

Як оформляється продукція, яка обліковується в кількісному вираженні (обсягах)?

Для кількісного обліку випуску продукції немає типових форм первинних документів. На практиці використовуються зазвичай наряди-замовлення, звіт виробництва за зміну, відомості випуску продукції тощо. Наприклад, на підставі наряду-замовлення працівник отримує завдання на виготовлення певного обсягу продукції (припустимо, за зміну). У тому ж наряді-замовленні, який був виданий на виконання завдання, може бути зазначений і обсяг фактично виготовленої продукції, за яким здійснюється її приймання. На підставі такого документа або документа про здачу готової продукції на склад бухгалтерія може вести кількісний облік випуску одиниць продукції, а також нараховувати відрядну зарплату працівникові.

Документи для кількісного обліку випуску продукції кожне виробниче підприємство розробляє самостійно залежно від характеру виробництва.

Продукція з давальницької сировини

У чому головна особливість операцій з давальницькою сировиною? У тому, що право власності і на сировину, і на виготовлену з неї продукцію належить замовникові.

Договір на переробку давальницької сировини за своєю суттю є договором підряду. За умовами договору виконавець зобов'язується виконати роботи з виробництва продукції із сировини замовника. Тобто предметом договору є результат роботи (ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу).

Наведемо документальне оформлення етапів операцій з давальницькою сировиною в таблиці.


п/п

Найменування операції

Документальне оформлення

1

2

3

1

Передача сировини в переробку

1. Акт приймання-передачі давальницької сировини

2. Книга обліку руху давальницької сировини і результатів її переробки

2

Завершення процедури переробки давальницької сировини на готову продукцію

1. Звіт про фактичне використання сировини.

2. Акт виконаних робіт з переробки давальницької сировини.

3. Книга обліку руху давальницької сировини і результатів її переробки

3

Передача готової продукції, повернення залишків сировини

Акт приймання-передачі готової продукції (залишків сировини)

Тепер покажемо, як заповнити документи на давальницькі операції. Для наочності використовуватимемо дані умовних числових прикладів.

Приклад

Між підприємствами ТОВ «Пакувальник» (замовник) і ТОВ «Атлант» (виконавець) укладено договір на давальницьку переробку сировини. За умовами договору виконавець виготовляє 250 000 шт. поліпропіленових мішків розміром 55 см х 95 см для розфасування цукру, причому з них:

  • 150 000 шт. – звичайні мішки;
  • 100 000 шт. – мішки з поліетиленовими вкладишами.

Також договір про переробку давальницької сировини містить такі умови:

  • розрахунки з виконавцем за виконані роботи з переробки здійснюються грошима;
  • сировина для переробки доставляється виконавцеві безпосередньо замовником, продукцію зі складу виконавця забирає покупець.

За умовами договору замовник передає виконавцеві сировину на підставі Акта приймання-передачі (див. зразок 1), Книги обліку руху давальницької сировини і результатів її переробки (див. зразок 2) після завершення процесу виробництва виконавцем складається Звіт виконавця про фактичне використання давальницької сировини (див. зразок 3), після завершення операцій переробки давальницької сировини між замовником і виконавцем оформляється Акт виконаних робіт з переробки давальницької сировини (див. зразок 4).

Повний текст консультації див. у "Баланс" № 94, який вийшов з друку 02.12.19 р.

⤷ ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ ⤶

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!